Теоретична частина
Закритою будемо називати економіку, в якій відсутній або не враховується вплив зовнішнього сектору. Стабільними будемо називати економічні умови, в яких некеровані параметри системи залишаються стаціонарними. Під некерованими параметрами системи будемо розуміти ставки податків та індекс цін , а під керованими – норму накопичення , „ножиці цін” та проценту ставку по кредиту. Будемо припускати, що .
Розглянемо два характерних види податків: податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток . Входи системи специфікуємо сумарним накопиченням власних коштів на початок поточного бізнес-циклу і позичковим капіталом (кредитом) . Виходом системи будемо вважати сумарне накопичення власних коштів на початок наступного циклу . Розглядаючи бізнес-процес у динаміці (), введемо початкову умову
при ,
де – стартовий капітал.
У загальному випадку бізнес-цикл може не збігатися з календарним місяцем. У зв’язку з цим – циклічна процентна ставка, що визначається як частка залученого кредиту , яку необхідно повернути як плату за його користування. Взагалі під бізнес-циклом будемо розуміти такий проміжок часу, за який кошти фірми роблять повний кругообіг „гроші-товар-гроші”. Отже, бізнес-процес можна подати у вигляді моделі „вхід-вихід” так, як це зображено на рис. 2.1.
Рисунок 2.1 – Модель бізнес-процесу
Спочатку розглянемо математичну модель бізнес-процесу за відсутності впливу державного сектору, тобто , . Якщо фірма в -му бізнес-циклі на купівлю товару за ціною витрачає власних коштів і позичкових коштів, а продає товар за ціною , то дохід фірми буде дорівнювати її виручці
, (2.1)
а витрати становитимуть
. (2.2)
Тоді прибуток фірми дорівнює
. (2.3)
За визначенням сумарне накопичення на початок -го циклу . В раховуючи (2.1)-(2.3), отримуємо
, (2.4)
де
, ,
.
Якщо ввести до розгляду ставку податку на додану вартість , то виручка (2.1) дорівнює
, (2.5)
де
– (2.6)
сума ПДВ, що вилучається з виручки. Тоді, враховуючи (2.2), (2.5) і (2.6), приходимо до виразу (2.3) для прибутку фірми. Після сплати податку на прибуток у фірми залишається чистий прибуток у розмірі . Отже, модель (2.4) набирає вигляду
, (2.7)
де
,
.
Доданок рекурентних моделей (2.4) і (2.7) характеризує вплив позичкових коштів -го бізнес-циклу. Якщо кредит залучається на один бізнес-цикл, який дорівнює одному календарному місяцю, то циклічна процента ставка розраховується за формулою
(2.8)
для диференціальної схеми кредитування (1.2).
Для ануїтетної схеми кредитування (1.4) маємо
. (2.9)
У випадку, коли кредит залучається на один бізнес-цикл, що дорівнює календарних місяців, циклічна процентна ставка дорівнює
, (2.10)
де розраховується за формулою (2.8) або (2.9) залежно від схеми кредитування.
Коефіцієнт рекурентних моделей (2.4) і (2.7) характеризує швидкість зростання власних коштів фірми. Прибутковим будемо називати бізнес-процес, для якого виконується умова
. (2.11)
Нехай параметри і моделей (2.4) або (2.7) не змінюються з часом, тобто відповідні моделі стаціонарні. Тоді рекурентне співвідношення можна подати у вигляді
, (2.12)
де параметри і обчислюються за моделлю (2.4) або (2.7) залежно від специфікації задачі. На відміну від нестаціонарних моделей (2.4), (2.7) рекурентна формула (2.12) дозволяє розраховувати сумарне накопичення на будь-якому етапі без усіх проміжних обчислень.
Практична частина
Для порівняння діяльності фірми в закритій стабільній економіці без та з урахуванням державного сектору провести імітацію бізнес-процесу за допомогою моделей (2.4) і (2.7) відповідно. Вихідні дані вибрати з таблиці 2 додатка.
Вихідні дані:
Ном. |
, тис.грн |
, % |
, % |
Міс. у циклі |
|||
42 |
100 |
1,9 |
0,65 |
19 |
17 |
21 |
11 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.