Враховуючи ці недоліки та переваги для моделювання трьохсмугового регулятора тембра буде використана програма Electronic Work Bench 5.0 C.
Для вибору моделей пасивних елементів в Electronic Work Bench 5.0 C. потрібно вибрати зображення резистору, конденсатору, котушки, і в вікні їх фізичних параметрів задати номінал.
Єдиний елемент, який бути відсутній у елементній базі вибраної програми це операційний підсилювач. Тому для одержання вірних результатів створимо новий елемент, який буде названий K140UD12 і буде матиме максимально наближені параметри мікросхеми операційного підсилювача до вітчизняної збірки К140УД12. Параметри мікросхеми K140UD12 зображені на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1. Лист із параметрами мікросхеми.
В редакторі моделюючого пакету набирається досліджувана схема
Рисунок 4.3. Модель трьохсмугового регулятора тембру
Потрібно дослідити як змінюється АЧХ відносно того, як змінюється куту повороту у процентах повзунка резистора. Результати вимірювань приведені на рисунках 4.4-4.6
Рисунок 4.4. Результати вимірювань зміни форми АЧХ на нижніх частотах від кута повороту резистора (1) на кожних 10%.
Рисунок 4.5. Результати вимірювань зміни форми АЧХ на середніх частотах від кута повороту резистора (2) на кожних 10%.
Рисунок 4.6. Результати вимірювань зміни форми АЧХ на верхніх частотах від кута повороту резистора (3) на кожних 10%.
Отримані результати моделювання занесемо до таблиці 4.1
Таблиця 4.1.
Досліджувана частота |
100Гц |
1кГц |
10кГц |
Очікувана глибина регулювання |
±20 дБ |
±20 дБ |
±20 дБ |
Отримана глибина регулювання |
±20 дБ |
±18 дБ |
±20 дБ |
Як видно із графіків (рисунки 4.4-4.6. ) при зміні резисторів на кожних 10 % від усього опору зміна характеристики проходить нерівномірно. Результати отримані в результаті моделювання збіглися з очікуваними, за винятком області СЧ але в межах допустимого, отже регулятор тембру працює вірно.
Висновок
При проектуванні підсилювача вдалося забезпечити виконання усіх параметрів ТЗ. В курсовому проекті було розглянуто проектування підсилювача НЧ авотмобільного радіоприймача на транзисторах та на інтегральних мікросхемах.
Пристрої на транзисторах більш складніші у розрахунках, ніж на ІМС.
Використання ІМС дало змогу зменшення неленійних спотворень, енергоспоживання, пристрій став меншої маси та з меншими габаритами.
Вдалося забезпечити регулювання підсилення на рівні 40 дБ та регулювання АЧХ у областях НЧ, СЧ та ВЧ на рівні ± 20 дБ, що повністю підтвердилося за допомогою моделювання схеми регулятора системою автоматичного проектування Electronics Workbench 5.0.
Література
1. Рудик В.Д.”Методичні вказівки до курсового проектування аналогових та підсилювальних електронних пристроїв”.Вінниця ВДТУ 1999
2. ТерещукР.М., Терещук К.М., Седов С.А ″Полупроводниковые приемно-усилительные устроиства″ Справочник радиолюбителя. –К.;″Наукова думка″, 1989 р.
3. Шкритэк П.″Справочное руководство по звуковой схемотехнике″. –М.;″Мир″, 1991 г.
4. А.В.Нефедов, В.И.Гордеева “Отечественные полупроводниковые приборы и их зарубежные аналоги.” – Радио и связь 1990р.
5. Шульгин О.А., Шульгина И.Б.,Воробьев А.Б. Справочник по аналоговым микросхемам для аудиоапаратуры. (Електронний варіант)
6. С.Т.Усаченко , Т.К.Каченюк , М.В.Терехова “Графическое изображение электро – радиосхем “ – Киев “ Техніка ” 1986.
7. И.И. Кринецкий. В.Ш “Основи научных исследований. ”., Киев-Одеса.
8. Аксенова “Основы конструирования РЭА”. Москва 1986.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.