Розробка схеми підсилювача НЧ радіоприймача стерео, страница 4

Отримане значення спотворень в області нижніх частот менше, ніж задано у технічному завданні ( 2 дБ).

2.7. Визначення нелінійних спотворень для схеми підсилювача

Нелінійні спотворення вносить лише безтрансформаторний підсилювач потужності, тому, згідно з ТЗ він не повинен перевищувати 2%, що досягається введенням ВЗЗ (А = 5).

2.8. Розробка структури пристрою на дискретних елементах

В основу розробки структурної схеми підсилювача НЧ радіоприймача покладемо дані отримані у процесі розрахунку. Регулювання тембру реалізується шляхом введення частотозалежних ланок в коло зворотнього зв’язку в каскад на транзисторі VT1/

Структурна схема підсилювача наведена на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2. Структурна схема підсилювача на дискретних елементах.

	КТ806А VT5 Рк т.мах = 25Вт ,  Uк.доп.=40 В ,  Ік.доп.=3А ,  h21е = 25,  fгр = 3 МГц, , Кр=12,4дБ Мв=0,1дБ Мн=0,2дБ
					Навант- аження Rн= 4Ом
		КТ806А VT56 Рк т.мах = 25Вт ,  Uк.доп.= 40 В ,  Ік.доп.=3А ,  h21е = 25,  fгр = 3 МГц, , Кр=12,4дБ Мв=0,1дБ Мн=0,2дБ

 

2.9. Розробка структури пристрою на ІМС

Виходячи з результатів розрахунків структурної схеми пристрою на дискретних елементах, розглянемо можливість побудови пристрою на ІМС, що буде відповідати сучасному напрямку побудови пристроїв аналогічного призначення.

Зробимо аналіз можливостей побудови окремих каскадів на ІМС:

Усі каскади  на транзисторах VT1-VT5 можна замінити каскадом на ІМС TDA1519А, яка являє собою підсилювач потужності звукової частоти з максимальною вихідною потужністю 6Вт на навантаженні 4Ом і використовується в пристроях високоякісного звуковідтворення.

Електричні параметри ІМС TDA1519А

Споживаний  струм І_спож, мА_...........................................................................40

Максимальна вихідна потужність Р_вих, Вт ..............................................…....6

Напруга живлення U_ж, В..............................................................................8..18

Коефіцієнт підсилення напруги К_u, дБ...........................................................25

Коефіцієнт гармонік К_г, %  …………………………..............................…..0,5

Вхідний опір R_вх, кОм………………………………………………………..50

Смуга відтворюваних частот , кГц………………………………...0,02..20

Вибрана мікросхема має потужність 6 Вт, але вибравши живлення ІМС Еж = 12,6 В отримаємо вихідну потужність 3 Вт (рисунок 2.3 ).

Рисунок 2.3. Залежність вихідної потужності від напруги живлення.

Частотні спотворення в області високих та низьких частот:

Мн = Мв = 1.5 дБ.

Регулятор тембра повинен забезпечити підйом і відповідно завал в області НЧ, СЧ та ВЧ ±20 дБ. Для регулювання тембру застосовуємо активний регулятор тембру з використанням операційного підсилювача. Переваги активних регуляторів тембру:    низькоомний вихід, в нейтральному положенні регулятора затухання рівне 0 дБ, можливість застосування потенціометра з лінійною характеристикою регулювання, симетричність областей підйому та спаду частотної характеристики.

Схема регулятора тембру має вигляд.

Рисунок 2.4.Трьохсмуговий регулятор тембра.

Структурна схема зображена на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5. Структурна схема підсилювача на ІМС.

3. Електричний розрахунок каскадів пристрою

3.1. Розрахунок каскаду кінцевого підсилення

У якості кінцевого каскаду підсилення використаємо ІМС TDA1519А зі стандартною схемою ввімкнення.