Дослідження каскадів кінцевого підсилення, страница 2

3. Для опору навантаження  визначимо потужності: вихідну, споживану, втрат на транзисторах; а також ККД.

Визначаємо вказані параметри для режиму класу «А».

Визначаємо вказані параметри для режиму класу «АВ».

Визначаємо вказані параметри для режиму класу «В».

4. Зображуємо осцилограми вихідних сигналів в режимах різних класів.

Осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «А» зображена на рис. 1.

Рисунок 1 – осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «А».

Осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «АВ» зображена на рис. 2.

Рисунок 2 – осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «АВ».

Осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «В» зображена на рис. 3

.

Рисунок 3 – осцилограма вихідного сигналу в режимі класу «В».

5. Досліджуємо АЧХ підсилювача.

Досліджуємо АЧХ в режимі класу «А».

Результати дослідження АЧХ в режимі класу «А» наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

f, кГц	Uвх, В	Uвих, В	KU
0,02	0,4	2,20	5,50
0,05	0,4	3,60	9,00
0,08	0,4	4,00	10,00
0,1	0,4	4,40	11,00
0,15	0,4	4,60	11,50
0,2	0,4	4,80	12,00
0,5	0,4	5,30	13,25
0,8	0,4	5,40	13,50
1	0,4	5,40	13,50
2	0,4	5,60	14,00
5	0,4	5,80	14,50
10	0,4	6,00	15,00
20	0,4	6,00	15,00
50	0,4	5,60	14,00
80	0,4	5,20	13,00
100	0,4	5,00	12,50
150	0,4	4,20	10,50
180	0,4	3,60	9,00
200	0,4	2,90	7,25

Графік логарифмічної АЧХ зображений на рис. 4.

Рисунок 4 – графік логарифмічної АЧХ ККП в режимі класу «А».

Досліджуємо АЧХ в режимі класу «АB».

Результати дослідження АЧХ в режимі класу «АВ» наведені у таблиці 6.

Таблиця 6

f, кГц	Uвх, В	Uвих, В	KU
0,02	0,4	1,7	4,3
0,05	0,4	3,1	7,8
0,08	0,4	3,7	9,3
0,1	0,4	3,9	9,8
0,15	0,4	4,2	10,5
0,2	0,4	4,4	11,0
0,5	0,4	4,9	12,3
0,8	0,4	5,0	12,5
1	0,4	5,0	12,5
2	0,4	5,2	13,0
5	0,4	5,4	13,5
10	0,4	5,5	13,8
20	0,4	5,4	13,5
50	0,4	5,0	12,5
80	0,4	4,6	11,5
100	0,4	4,4	11,0
150	0,4	3,8	9,5
180	0,4	2,0	5,0
200	0,4	2,0	5,0

Графік логарифмічної АЧХ зображений на рис. 5.

Рисунок 5 – графік логарифмічної АЧХ ККП в режимі класу «АВ».

Досліджуємо АЧХ в режимі класу «B».

Результати дослідження АЧХ в режимі класу «В» наведені у таблиці 7.

Таблиця 7

f, кГц	Uвх, В	Uвих, В	KU
0,02	0,4	1,3	3,1
0,05	0,4	3,0	7,4
0,08	0,4	3,2	8,0
0,1	0,4	3,4	8,5
0,15	0,4	3,7	9,3
0,2	0,4	3,9	9,8
0,5	0,4	4,4	11,0
0,8	0,4	4,6	11,5
1	0,4	4,6	11,5
2	0,4	4,6	11,5
5	0,4	4,8	12,0
10	0,4	4,9	12,3
20	0,4	4,8	12,0
50	0,4	4,4	11,0
80	0,4	4,0	10,0
100	0,4	3,8	9,5
150	0,4	2,8	7,0
180	0,4	1,3	3,3
200	0,4	1,2	3,0

Графік логарифмічної АЧХ зображений на рис. 6.

Рисунок 6 – графік логарифмічної АЧХ ККП в режимі класу «В».

Висновки: при виконанні даної лабораторної роботи було досліджено роботу двотактного безтрансформаторного каскаду кінцевого підсилення в режимах класів «А», «АВ» та «В».

При дослідженні режимів за постійним струмом в режимах класів А», «АВ» та «В» було встановлено, що напруга зміщення дійсно відповідає вказаним режимам.

При дослідженні впливу навантаження на значення вихідної потужності, було встановлено, що найбільша потужність передається на навантаження, якщо виконана умова узгодження навантаження та вихідного каскаду підсилювача.

При дослідженні ККД підсилювача в режимах різних класів, було встановлено, що найменший ККД в режимі класу «А», а найбільший – в режимі класу «В».