3) кращі електричні параметри.
Структурна схема підсилювача відтворення магнітофона на ІМС зображена на рис.5.
3. ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК КАСКАДІВ ПІДСИЛЮВАЧА
3.1. Розрахунок підсилювального каскаду.
У якості кінцевого каскаду підсилення використаємо ІМС AN7171NK зі стандартною схемою ввімкнення.
У якості вхідних даних для електричного розрахунку використаємо результати отримані у структурній частині проекту:
Кр= 126 дБ Мв=2 дБ Rвх=200Ом
Кг=1,5 % Fн=60 Гц
Мн=1дБ Fв=10 кГц
Рис.6. Типова схема включення ІМС AN7171NK
Визначимо амплітуду вихідної напруги:
Визначимо амплітуду вхідної напруги:
Uвх.=Uвих.\Кu=6.32\6322=1мB
Враховуючи, що джерелом сигналу є магнітна головка магнітофона, вихідна напруга якої 1мВ, приходимо до висновку, що додаткового каскаду підсилення не потрібно.
Отже таке схемне рішення цілком задовольнить вимоги технічного завдання.
Вхідний опір мікросхеми дуже великий, тому значення лінійних спотворень мале при відповідних значеннях розділових ємностей.
Коефіцієнт підсилення по потужності розраховується по формулі:
Кр=10*lg=10*lg(6322)2*1000/4=100 дБ
Отриманий показник перевищує параметр передбачений у структурній частині, отже інтегральна мікросхема обрано вірно.
Оскільки обрана мікросхема вмикається по типовій схемі, то потрібно розрахувати розділову ємність Сроз
Значення розділової ємності розраховується по формулі:
Сроз>>
Сроз>>=26,75*10-6 Ф
Для покращення частотних властивостей підсилювача приймемо стандартне значення ємності С1-К50-35-27 мкФ´25 В±10 %
3.2. Розрахунок регулятора тембру (форми АЧХ )
У технічному завданні від регулятора тембру вимагається ослаблення та підсилення вхідного сигналу на 15дБ у діапазонах НЧ, СЧ та ВЧ. Тому було обрано схему регулятора тембру на операційних підсилювачах.
Вихідними даними для розрахунку параметрів регулятора тембру є результати отримані у структурній частині курсового проекту:
Кр=27дБ Fн=40 Гц Кн=±15 дБ
Кu=0дБ Fс=1000 Гц Кс=±15 дБ
Fв=10 кГц Кв=±15 дБ
Такі регулятори характеризуються симетричністю АЧХ відносно значення одиничного підсилення при регулюванні “вниз” і “вверх”, малими нелінійними спотвореннями сигналу , оскільки ввімкнені у коло від’ємні зворотні зв’язки операційного підсилювача. Для роботи використовуються лінійні потенціометри.
Рис. 7 Регулятор тембру.
R1= 500 кОм R9= 470 кОм C1= 5 мкФ
R2= 24 кОм R10= 100 кОм C2= 5 мкФ
R3= 500 кОм R11= 100 кОм C3= 1 рФ
R4= 270 Ом R12= 1,5 кОм C4= 22 нФ
R5= 8 кОм R13= 8 кОм C5= 4,7 нФ
R6= 1,5 кОм R14= 3,6 кОм C6= 47 нФ
R7= 8 кОм C7=4,7 нФ
R8= 3,6 кОм
Показана схема регулятора тембра дозволяє роздільно регулювати в широких межах НЧ, СЧ і ВЧ ділянки спектра відтворюваного сигналу. СЧ регулятор тембра (С4, С7, R8, R11, R14) є комбінацією НЧ і ВЧ регуляторів і фактично являє собою смуговий фільтр.
Очікувана АЧХ даного регулятора тембру має вигляд:
Рис.8 Очікувана амплітудно-частотна характеристика регулятора тембру.
При проектуванні цього складного регулятора тембру не вдається скористатись простими розрахунковими співвідношеннями, тому, спираючись на номінальні значення елементів схеми і маючи АЧХ реального пристрою, слід керуватись наступними рекомендаціями:
1.Для підвищення (зменшення) коефіцієнта підсилення на СЧ відповідно зменшують (збільшують) опір резисторів R8 і R15 при цьому центральна частота настройки СЧ регулятора тембру підвищується (знижується). Зміна R8 і R15 у незначній мірі діє на корекцію на ділянках НЧ і ВЧ діапазону.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.