Розробка можливих напрямків реалізації підсилювача для магнітофону, страница 4

Рис. 10. Параметри ІМС К548УН1.

На рис. 11 представлені результати моделювання АЧХ регулятора НЧ. Верхня крива відповідає лівому за схемою положенню регулятора НЧ, середня – середньому положенню, а нижня – правому.

Рис. 11. АЧХ регулятора НЧ.

Рис. 12. АЧХ регулятора ВЧ.

На рис. 12 представлені результати моделювання АЧХ регулятора ВЧ. Верхня крива відповідає лівому за схемою положенню регулятора ВЧ, середня – середньому положенню, а нижня – правому.

4. Порівняння результатів проектування та технічного завдання.

В результаті проектування  підсилювача автомобіля отримані слідуючі параметри.

                                                                                                                 Табл. 1.

Назва параметру підсилювача

Вимоги технічного завдання

Результати розрахунку

Результати моделювання

Вихідна потужність Рвих,Вт

12

12

Нелінійні спотворення

Кг, %

2.0

1.3

Частотні спотворення

Мн, дБ

Мв, дБ

3.0

4.0

1.1

0.9

Співвідношення сигнал/шум, дБ

60

60

Живлення,В

14.4

Регулювання тембру

НЧ, ВЧ

±20 дБ

±20 дБ

НЧ: +19 –20 дБ

ВЧ: +21 –20 дБ

          Спроектований підсилювач відтворення автоприймача відповідає всім вимогам ТЗ, а подеяким має кращі показники.

Заключення про виконання вимог технічного завдання.

          У ході курсового проектування було розроблено два можливих напрямки реалізації підсилювача НЧ.

          Перший варіант – на транзисторах. При використанні сучасних транзисторів підсилювач має непогані параметри, які задоволяють вимогам ТЗ, але недоліком такого варінту є складність розрахунку підсилювача, необхідність використання або перетворювача напруги, або мостової схеми ввімкнення кінцевих каскадів підсилювача.

          Другий варіант – на ІМС. Так, як проектований підсилювач відноситься до середньо класу, то для нього розроблений широкий клас ІМС. Їх використання дозволило значно спростити розрахунок підсилювача та зменшити кількість пасивних та активних компонентів в електричній схемі, що привело до менших габаритних розмірів та більш високої надійності підсилювача.

          Для перевірки проводилося моделювання АЧХ регулятора тембру. Результати моделювання підтвердили правільність розрахунків елементів схеми підсилювача.

          Реалізований варіант підсилювача на ІМС задоволяє всім вимогоам ТЗ. По деяким параметрам спроектований підсилювач має кращі параметри, ніж задані в ТЗ. При реалізації підсилювача на практиці за рахунок розкиду параметрів активних та пасивних компонентів можна очікувати трохи більшого загального коефіцієнта підсилення та трохи менших нелінийних спотворень, так як розрахунок підсилювача проводився для найгірших параметрів використовуємих компонентів.

Перелік скорочень.

Рк – потужність розсіювання на колекторі

h - коефіцієнт корисної дії

Рвих – вихідна потужність

Ек – напруга джерела живлення

Fh21е – гранична частота коефіцієнта передачі по струму в схемі СЕ

Fh21б – гранична частота коефіцієнта передачі по струму в схемі СБ

Fh21к – гранична частота коефіцієнта передачі по струму в схемі СК

FY21e – частота коефіціента передачі по струму в схемі СЕ