Практично у кожний дисковод CD вбудовано цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП). Якщо на компакт-диску знаходиться аудиоінформація, ЦАП перетворює її в аналогову форму и подає сигнал на лінійний вихід,до якго підключаються головні телефони, а також на аудіовиходи дисковода, з яких сигнал потрапляє на підсилювач та акустичесну систему безпосередньо або через звукову карту. Перевага активного вихода в тому, що аудиосигнал с CD додатково оброблюється та має більш стабільні характеристики.
Отже, вхідний сигнал з виходу CD має досить велике значення амплітуди - 1В , що спрощує схему підсилювача та не вимагає додаткових каскадів попереднього підсилення потужності.
1.Розробка технічного завдання
1.1 Експлуатаційне призначення: підсилювач програвача CD.
1.2 Первинним джерелом живлення пристрою є напруга живлення ~ 220 В ±10% змінного струму, частотою 50 Гц ±2% при збережені параметрів в межах норми.
1.3 Варіант виконання: стаціонарний.
1.4 Джерело вхідного сигналу: CD – програвач.
1.5 Кількість каналів: 2.
1.6 Номінальний опір навантаження одного каналу: 4 Ом.
1.7 Номінальна вихідна потужність одного каналу, при номінальному
опорі навантаження: 15 Вт.
1.8 Вихідний опір джерела сигналу: 200 Ом.
1.9 Коефіцієнт нелінійних спотворень не більше: 1,5%.
1.10 Частотні спотворення на частоті 50Гц не більше: 1,5 дБ.
1.11 Частотні спотворення на частоті 13 кГц не більше: 2 дБ.
1.12 Співвідношення сигнал / шум при номінальній вихідній
потужності: 60 дБ.
1.13 Регулювання підсилення: 40 дБ.
1.14 Регулятор форми АЧХ: смуговий еквалайзер з регулюванням в областях НЧ, ВЧ в межах ±26 дБ.
2.Розрахунок структурної схеми пристрою
2.1 Визначення величини опору навантаження
Номінальна потужність акустичної системи
Рном.= ( 2…5 ) Pвих
Рном.=( 2...5)*15=30...75 Вт
Так як пристрій має високі вимоги до якості відтворення сигналу, то номінальна потужніст акустичної системи вибирається
Рном.гр =75 Вт
Діапазон робочих частот має бути в межах або більшим за діапазон частот підсилювача за ТЗ:
Fн.гр. £ 50 Гц , Fв.гр. > 13 кГц .
Акустичні системи, що повинні задовольняти наведеним вище вимогам повинні мати опір 4 Ом.
2.2 Вибір схеми підсилювача потужності.
Потужні
біполярні транзистори володіють невеликим коефіцієнтом підсилення за струмом (
). Тому однокаскадні емітерні
повторювачі можуть працювати при вхідних струмах порядку сотень міліампер.
Великі коефіцієнти підсилення за струмом можна отримати включенням транзисторів
за схемою двотактного повторювача напруги. Тому в якості каскаду кінцевого
підсилення вибирається двотактна схема з комплементарними транзисторами. Так як
за технічним завданням даний пристрій повинен відповідати високим вимогам щодо
коефіцієнту нелінійних та частотних спотворень, то двотактна схема повинна бути
з двополярним живленням, що дає менші частотні та нелінійні спотворення в
порівнянні з двотактною схемою, що живиться від однополярного джерела живлення
(менший дрейф та відсутність розділової ємності на виході).

Рисунок 1 - Структурна схема безтрансформаторного підсилювача потужності
2.3 Визначення корисної потужності, що забезпечується транзистором кінцевого каскаду підсилення.
Величина корисної потужності, яка забезпечується транзистором одного плеча в безтрансформаторного двотактному ККП визначається за формулою:

2.4 Вибір типу транзисторів ККП .
Для двотактного безтрансформаторного ККП, вибираючи транзистори VT4 та VT3, враховуючи, що забезпечується режим “Б”, необхідно забезпечити виконання умови:

Напругу живлення визначається як:
![]()
Допустима напруга емітер-колектор:

Допустимий струм колектора визначається як:
, де

![]()
![]()
На підставі цих розрахунків в якості транзистора для каскаду кінцевого підсилення вибираються транзистори КТ816Б та КТ817А, які мають параметри:
Рк доп =60Вт
Uк доп=50В
Iк доп=10А
h21e.мін=25
fгр=3МГц
Ск=60пФ
tк=100пс
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.