Розробка схеми підсилювача НЧ телевізійного приймача, страница 5

Розподіл частотних спотворень виконаємо по каскадам окремо для області ВЧ та НЧ.

Для визначення частотних спотворень транзисторів скористаємося формулами:        

  - для схеми спільний колектор:     ,                    (1.16)

- для схеми спільний емітер:                                  (1.17)

де F_в – верхня межа частотного діапазону підсилювача;

     f_y21k, f_y21e – граничні частоти транзисторів по крутості у схемах спільний колектор та спільний емітер.

Оскільки у довідниковій літературі відсутні необхідні частотні характеристики на транзистори, то для наближеного визначення частотних спотворень що вносяться транзисторами скористаємося параметром f_h21e.

                                                          Вступ

Підсилювачем  називається пристрій, в навантаження якого  надходить підсилений за потужністю  вхідний  сигнал. Ефект підсилення сигналу за потужністю досягається за рахунок відбирання енергії від джерела живлення. В залежності від призначення підсилювача, до його параметрів  висуваються різні умови, це значним чином впливає на схемотехнічні  рішення, за  якими будується підсилювач. Загальною тенденцією в розвитку схемотехніки підсилювачів є застосування  таких рішень, які дають можливість отримати високий   ККД , малі нелінійні та частотні спотворення, широкий діапазон частот.

В наш час  широко  використовуються  інтегральні  мікросхеми різноманітного функціонального призначення, але й  не  втратили свого значення дискретні елементи, які взято за основу при курсо­вому проектуванні.

В ході виконання курсового проекту буде розроблено структур­ну схему   підсилювача з параметрами, що  повністю задовольняють  технічне завдання.  Під час попереднього розрахун­ку буде визначено кількість та типи каскадів підсилення для забе­зпечення необхідного коефіцієнту підсилення,  одночасно  будуть визначатись  орієнтовні  значення  коефіцієнтів  частотних    та нелінійних спотворень.

В електричних розрахунках будуть  вибрані  електричні  схеми каскадів, розраховані номінали , вибрані типи елементів, а  також будуть  уточнюватися коефіцієнти підсилення, та спотворень.

При курсовому проектуванні буде використано  програмний  па­кет  Micro-Cap 6 для математичного моделювання  АЧХ, регулятора  підсилення, шумових  характе- ристик, та  нелінійних  спотворень.

Підсилювач потужності призначений для передачі великих потужностей сигналу без спотворень в низькоомне навантаження. Зазвичай вони являються вихідними каскадами багато каскадних підсилювачів. Основною задачею підсилювача потужності є виділення на навантаження по можливості більшої потужності. Підсилення напруги в ньому є другорядним фактором. Для того, щоб підсилювач віддавав на навантаження максимальну потужність. Основним показником підсилювача потужності являється корисна потужність Р_к , яка віддається на навантаження, коефіцієнт корисної дії, коефіцієнт нелінійних спотворень К_г та смуга пропускання АЧХ.

Література

1. Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. “Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства. Справочник радиолюбителя”, К., “Наукова думка”, 3-е изд., 1987.

2. Мигулин И.Н.,Чаповский М.З. Усилительные устройства на транзисторах.- Киев: Техніка,1983.

3.  Мамонкин И. Г. Усилительные устройства – Москва: «Связь» , 1977.

4. Рудик В.Д. Методичні вказівки до курсового проектування аналогових та підсилювальних електронних пристроїв. - Вінниця: ВДТУ ,1999. 

5 .Петренко Т.А. “Методические указания к курсовому проекту по курсу “Усилительные устройства”, Винница, ВПИ 1980.

6. Шкритек П. “Справочное руководство по звуковой схемотехнике”, М., “Мир”, 1991.

7.  Петухов В.М. „Маломощные транзисторы и их зарубежные аналоги”. Справочник.-  М.: КУбК-а, 1997.