Розробка схеми підсилювача НЧ телевізійного приймача, страница 2

8.Співвідношення сигнал/шум: 60дБ. Цей параметр передбачає, що на виході підсилювача корисний сигнал перевищуватиме шуми на 60 дБ.

9.Регулятори:

9.1 Гучності(підсилення):  40дБ. Пристрій повинен мати регулятор гучності, що повинен дозволяти зміну рівня вихідного сигналу  на 40 дБ.

9.2 Тембру(форми АЧХ) 15дБ (НЧ, ВЧ). Регулятор тембру повинен виконувати підйом та завал АЧХ на нижній та верхніх частотах на 15 дБ.

10. Джерело живлення від мережі 220В, або живлення від джерела живлення телевізійного приймача.

1. Розрахунок структурної схеми пристрою

1.1  Вибір навантаження

Р_ном.гр= (2...5)P_вих=(2...5)*10=20...50 Вт;

Діапазон частот гучномовця має бути в межах  або більшим за діапазон частот підсилювача за ТЗ:

                              Fн.гр. £ 40 Гц,                    Fв.гр. > 12 кГц.

Так як на даний час промисловість випускає у великому асортименті акустичні системи, що задовольняють найрізноманітніші технічні вимоги, то виходячи з отриманих вище даних обираємо промислову акустичну систему “RADIOTEHNIKA”-S30 з наступними технічними характеристиками:

Номінальна потужність, Вт.................................................. 30

Гранична короткочасна потужність, Вт.............................. 60

Номінальний електричний опір, Ом.................................... 8

Ефективний діапазон частот, Гц......................................….30…..16000

1.2 Вибір схеми каскадів кінцевого підсилення

       З метою зменшення споживаної енергії підсилювачем потужності від джерела живлення та враховуючи потужності на виході підсилювача, застосуємо без трансформаторну двотактну схему підсилювача потужності. Основною перевагою якої є  відсутність узгоджуючого трансформатора, що при заданих вихідних потужностях значно зменшить вагу та габаритні розміри пристрою та покращить частотні властивості і лінійність. Слід звернути увагу на наявність розділової ємності між кінцевим каскадом та навантаженням, яка значно впливає на частотні спотворення в області низьких частот та при високих вимогах до них та значній вихідній потужності має значні розміри.

          Кінцеві каскади підсилення характеризуються значним коефіцієнтом нелінійних спотворень порівняно з попередніми каскадами. З метою зменшення спотворень

зазвичай в вихідних каскадах використовуються підсилювачі струму(ввімкнення з спільним колектором), які дозволяють уникнути впливу нелінійності вхідної характеристики транзистора. Так, для схеми з СЕ Кн=4..6%, для схеми з СБ Кн=2..4%, для

 схеми з СК Кн=1..3%.

          При вихідних потужностях, що перевищують одиниці ват, в кінцевих каскадах, зібраних на основі підсилювачів струму, доцільно використовувати складені транзистори, для забезпечення більшого статичного коефіцієнта струму.

З врахуванням вище вказаних особливостей побудуємо  каскади кінцевого підсилення потужності за схемою наведеною  на рис.1.

VT1 (СЕ)

          .                  

Рис.1. Схема електрична принципова каскаду кінцевого підсилення [2]

При проектуванні каскадів кінцевого підсилення потужності важливо отримати можливо як найвищий коефіцієнт корисної дії (ККД), а також стабілізувати режими роботи транзисторів при зміні температури. Для збільшення ККД вихідного каскаду необхідно, щоб струм спокою вихідних транзисторів як найменше змінювався при зміні напруги живлення і температури оточуючого середовища, а також при нагріві транзисторів. З цією метою струм спокою транзисторів вихідного каскаду стабілізований за допомогою джерела струму на транзисторі VT1 і напівпровідникового діоду VD. А також,  каскад на транзисторі VT1 побудований за схемою ввімкнення спільний емітер, яка також забезпечує температурну стабілізацію каскаду.