Так як на даний час промисловість випускає у великому асортименті акустичні системи, що задовільняють найрізноманітнішим технічним вимогам, доцільно обрати промислову акустичну систему. Виходячи з отриманих вище даних обираємо промислову акустичну систему “RADIOTEHNIKA”-S90 з слідуючими технічними характеристиками:
Номінальна потужність, Вт.................................................. 90
Гранична короткочасна потужність, Вт.............................. 180
Номінальний електричний опір, Ом.................................... 4
2.2 Вибір схеми підсилювача потужності.
Для отримання вихідної потужності 20 Вт необхідно вибрати двотактну схему підсилювача потужності, що дозволяє зменшити потужність споживання від джерела живлення. Оскільки опір навантаження підсилювача незмінний, застосуємо безтрансформаторну схему підсилювача потужності, що має ряд переваг перед трансформаторною. Основною перевагою такої схеми підсилювача потужності є відсутність узгоджувального трансформатора, що різко знизить масогабаритні показники конструкції підсилювача, окрім того, без особливих ускладнень реалізується достатньо широка полоса пропускання.
2.3Визначення величини корисної потужності , що віддається транзистором підсилювача потужності.
Величина потужності, що віддається транзистором одного плеча в безтрансформаторному підсилювачі потужності, розраховується за слідуючим виразом:
Р~т.пл. = Рвих./2 = 20/2 =10 Вт .
2.4 Визначення типів транзисторів підсилювача потужності.
Визначення типів транзисторів підсилювача потужності. Визначається потужність розсіювання на колекторі VT2(VT3).При роботі у режимі класу В η=0,45
Рк VT2(VT3)=(1- η)/ η
Pk=10*(1-0,50)/0,50=10 Вт
Вибираємо транзистори для кінцевого каскаду КТ818Б і КТ819Б із слідуючими параметрами:
Рк т.мах = 60Вт , Uкемах.доп.= 50 В , Ікмах.доп.= 10А , h21е = 20, Fh21e = 3 МГц ,
Fh21б= 4,8 МГц , S0 = 350 mА/В , Uзал. = 1...3 В .
Визначаємо напругу живлення підсилювача потужності та амплітуду колекторного струму :
Ек ≥ 2 (Ö 2 Рвих. Rн + Uзал.) = 2 (Ö 2*20*4 +2 ) ≥26 (B); Ек=40 В
Іm = 2Рвих. / (Ек/2-Uзал.) = 2*20/(30/2-2)=3,07 (А) < Ікмах.доп.= 10 А
Для того щоб визначити тип транзистора VТ1 визначимо коефіцієнт підсилення по потужності кінцевого каскаду на VТ2(VТ3). Так як він зібраний за схемою з СК, то:
Кр = 0,7*h21eмін = 0,7*20 = 14
а відповідно вхідна потужність цього каскаду :
Рвх. = Рвих.пл./ Кр = 10/ 14 = 0,71 Вт .
Оскільки транзистор VТ1 працює з відсічкою колекторного струму, то потужність, що розсіюється колектором :
Рк » ( 8...10 )*Рвх.;Рк=8*0,71=5,7 Вт ≤ Рк.доп
Iк ≈ (2…4)*Iвх; Iк=3*0,165=0,495 А ≤ Iк.доп
Амплітуда колекторного струму має перевищувати значення імпульсу базового струму VТ4(VТ5) приблизно в 2...4 рази:
Івх = Іm/ h21eмін = 3,07/20 = 0,154 А .
Iк ≈ (2…4)*Iвх; Iк=3*0,154=0,46 А ≤ Iк.доп
Виходячи з приведених обчислень в якості VТ3 можна використати транзистор КТ815Б з слідуючими параметрами:
Рк.доп. = 10 Вт , Ік.доп. = 1,5А , h21eмін = 40 , S0 = 200 мА/В , Uк.доп.=50 В.
2.5 Визначення загального коефіцієнта підсилення каналу за потужністю.
Для знаходження загального коефіцієнта підсилення каналу за потужністю використовується вираз:
Кр (дБ)= 10 Lg Рвих. а / Рдж. ,
де
Рдж. = Um.вх.2 / 2Rвих.дж. ,
Оскільки в ТЗ наявний регулятор тембру, то
а=Np.t.+(2..3)=20+2=22(Дб) або 12,5 (р)
В якості джерела збудження використовується магнітна головка универсальна 3Д24.080 , яка має слідуючі параметри :
Uвих. = 2,7мВ , Rвих.дж. = 200 Ом , а звідси :
Рдж=U2вих/2*Rвих.дж.=(2.7*10-3)2./2*200=1,8*10-8 Вт
Отже отримаємо коефіцієнт загального підсилення:
Кр(дБ) = 10Lg(20*12,5)/1,8*10-8=102 дБ
2.6. Визначення загальної кількості каскадів підсилювача.
Коефіцієнти підсилення каскаду за потужністю відповідно дорівнюють:
Крск= 10 Lg 0,7*20=11,5 дБ ,
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.