Поняття про безперервність і нерівномірність розвитку. Періодичність розвитку тварин. Методи розведення тварин (чистопородне розведення, схрещування та гібридизація), та їх застосування. Присвоєння індивідуального номера та техніка нумерації тварин, страница 4

К. А. Тімірязєв у роботі «Чарльз Дарвін і його вчення» писав, що вираз «підбір» передбачає якусь певну упереджену мету, яку намагаються здійснити, якийсь ідеал або взірець, до якого наближаються за допомогою відомого сполучення плідників, між тим як процес добору здебільшого полягає лише у виділенні, відокремленні особин, що відрізняються від усіх інших. Ч. Дар-він вважав, що підбір тварин ґрунтується на детальному вивченні їх індивідуальних і групових особливостей, відіграє вирішальну роль у племінній роботі.

Проблема підбору найбільш складна і теоретично найменш розроблена. Результати підбору залежать від спадковості та умов, в яких перебувають плідник і матка. На ефективність підбору впливають: цілеспрямованість (наполегливість і послідовність проведення добору в ряді поколінь для досягнення поставленої мети), добір маток і підбір до них у кожному поколінні плідників більш високого класу, виявлення і широке використання найкращих поєднань.

Основні правила підбору: подібне з подібним дає подібне, краще з кращим дає краще.

Згідно з цими правилами було розроблено принцип однорідного підбору. Підбір вважають однорідним (гомогенним), якщо спаровані тварини подібні між собою за ступенем «вираженості» тієї чи іншої ознаки, як правило, основної (рівень продуктивності, швидкості молоковіддачі), а також за походженням. Парування не подібних між собою тварин розглядають як гетерогенний (різнорідний) підбір. Цілеспрямований підбір є необхідною ланкою в селекційній роботі.

Гомогенний підбір застосовують для закріплення і розвитку селекційних ознак. Для цього добирають тварин з високим розвитком спадкових якостей, що селекціонуються, плюс варіанти за ознаками. У таких випадках у потомства нагромаджуються спадкові фактори, що діють в одному напрямі. Ці особливості обмежують застосування гомогенного підбору, тому застосовують його переважно в племінних господарствах.

Для масового поліпшення у тваринництві використовують гетерогенний підбір. Ступінь успадкування селекційних ознак при гомогенному підборі в 1,5—1,7 разів вищий, ніж при гетерогенному. Найвищим ступенем гомогенного підбору є споріднене розведення. Аналіз матеріалів по вдосконаленню порід свідчить про високу ефективність застосування інбридингу як найвищого прояву однорідного підбору. Гетерогенний підбір застосовують для виправлення в приплоді недоліків, які властиві одному з батьків, а також для посилення гетерозису.

Однорідний і різнорідний підбори мають одну мету і складаються з таких основних елементів: оцінка маточного поголів'я, виявлення його переваг і недоліків; групування маток; складання певного «замовлення» на плідника, вимог до ознак маток, які бажано зберегти, поліпшити, виправити, поглинути, ліквідувати; виявити з наявних плідників тих, які найбільш відповідають цьому «замовленню»; якщо немає плідника бажаної якості, відшукати таких плідників або одержати сперму від них; планове закріплення плідників за матками; реалізація племінного підбору паруванням маток із закріпленими за ними плідниками; реєстрація парувань і мічення приплоду.

Рекомендована література

1.  Тваринництво. /За ред. А.М. Жадана. - К.: Урожай, 1982.

2.  Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни: "Основи тваринництва і ветсанекспертизи". - К.: КТУХП. 1993.

3.  Производственно-технический контроль и методы оценки мяса, мясо-и птицепродуктов: Справочник под ред. В.М. Горбатова, - М.: Пищевая промьішленность, 1974,

4.  Практикум із свинарства і технології виробництва свинини / В.І. Герасимов, Л.М.Цицюрський, І.М.Домашенко, Г.С. Походня; За ред. В.І. Герасимова. - К.: урожай, 1995.

5.  Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії. – К.: Аграрна наука, 2000. – 512 с.

6.  Вертійчук А.І., Масенко М.І. Технологія виробництва продукції тваринництва – К.: Урожай, 1998. – 376 с.