Дійсний процес в паровому поршневому компресорі, страница 5

Розгляд робочих процесів у циліндрі компресора показав, що від температурного режиму залежить не тільки холодопродуктивнысть машини, але і споживана потужність. Залежність потужності від температурного режиму роботи холодильної машини при цьому трохи інша, ніж у холодопродуктивності. Зі зниженням температури кипіння холодильного агента споживана потужність збільшується тільки до певної межі, а потім трохи знижується. З підвищенням температури конденсації споживана потужність збільшується. Максимальне значення споживаної енергії для більшості машин відповідає відношенню тисків   =3. Очевидно, що при підборі електродвигуна до компресора його потужність варто розраховувати для режиму максимальної витрати енергії.

На всі сучасні компресори випускаючі їхні заводи поряд з технічною характеристикою дають графіки залежності холодопродуктивності і споживаної потужності від температури кипіння холодильного агента при різних температурах його конденсації.

Економічність роботи холодильної машини характеризується холодильним коефіцієнтом ε .

Дійсний холодильний коефіцієнт визначається як відношення дійсної холодопродуктивності машини брутто до ефективної потужності на валу компресора

або як відношення дійсної холодопродуктивності до електричної потужності на клемах електродвигуна (для герметичних і безсальникових компресорів)

Дійсний холодильний коефіцієнт збільшується з підвищенням температури кипіння і зниженням температури конденсації.

ХОЛОДОПРОДУКТИВНІСТЬ НЕТТО І  БРУТТО

У дійсній роботі холодильної машини частина виробленого нею холоду втрачається в навколишнє середовище через стінки трубопроводів всмоктувальної сторони компресора і випарників розсольникових систем охолодження, які перебувають у неохолоджуваних приміщеннях.

Значні втрати холоду викликають теплопритоки в систему від допоміжних механізмів машини - насосів і мішалок випарників, вентиляторів повітроохолоджувачів і інших механізмів.

Фактична    холодопродуктивність машини з урахуванням зовнішніх втрат повинна бути вище тієї, котра потрібно для одержання холоду, корисно споживаного охолоджуваним об'єктом. У зв'язку із цим у холодильній техніці розрізняють холодопродуктивність машини нетто Q0нт і брутто Q0бр   Холодопродуктивність нетто — це   корисна  холодопродуктивність без втрат,  який відповідає витраті холоду безпосередньо на охолодження об'єкта.    Брутто    холодопродуктивністю називають загальну холодопродуктивність машини, рівну корисній  витраті холоду   і  його втрат.

Відношенням однієї холодопродуктивності до іншої характеризують зовнішні втрати холоду. Називають це відношення коефіцієнтом витоку холоду в установці й позначають буквою φ.

                                                    

На втрати холоду поза компресором впливає планування холодильної установки, якість її монтажу і ізоляції трубопроводів, а також система охолодження. Коефіцієнт φ тим більше, ніж компактніше розташована й краще змонтована холодильна установка, якісніше ізольовані відповідні апарати й трубопроводи, менше їхня довжина і менше вноситься тепла допоміжними механізмами.

Практично для установок малої і середньої холодопродуктивності при розсольній системі охолодження φ = 0,80÷0,90. Для машин такий же холодопродуктивності, але з безпосереднім охолодженням φ = 0,85÷0,95.

2. Літературні джерела

1.  Процеси і апарати харчових виробництв. Під ред. проф. Манежика І.Ф. – Київ.: НУХТ, 2003 р.

2.  Чумак И.Г и др. Холодильные установки. - М.: Легкая промышленность, 1981 г.

3.  Технологическое оборудование пищевых производств. Под ред. Азарова Б.М. М.: Агропромиздат, 1988 г.

4.  Мещеряков Ф.Е. Основы холодильной техники и холодильной технологи. – М.: Пищевая промышленность, 1975 г.

5.  Драганов Б.Х. і інші . Теплотехніка : підручник – 2-е видання, перероблене і доповнене. – Київ: фірма «Інкос», 2005 р.

6.  Ильясов В.С. и др. Холодильная технология продуктов в мясной и молочной промышленности М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983 г.