Дійсний процес в паровому поршневому компресорі, страница 4

Підвищення температури конденсації на 1° зменшує холодопродуктивність аміачної холодильної машини приблизно на 1%.

Зміна температури усмоктування не робить значного впливу на холодопродуктивність машини.

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ХОЛОДИЛЬНИХ МАШИН

Для порівняння між собою окремих машин користуються певними номінальними температурними режимами. У даний час згідно діючими ГОСТами застосовують кілька таких режимів (табл.1).

Таблиця 1

Номінальні режими роботи

Режим	Температура, °С
	t0	tвс	tк	tп
Стандартний для  аміачних машин	— 15	— 10	+30	+25
Середньотемпературний для фреонових машин	—15	+ 15	+30	+25
Високотемпературний для фреонових машин	+ 5	+ 15	+40	+35
Низькотемпературний для фреонових машин	—35	+ 15	+30	+25

Холодопродуктивність машини, вимірювана при номінальному режимі, називається відповідно до номінальної холодопродуктивністю і позначається через Q _0ном

У каталогах і довідковій літературі вказується звичайно холодопродуктивність машин при номінальному режимі роботи. Фактично холодильні машини в більшості випадків працюють в умовах, що відрізняються від номінальними, обумовленими технологічними вимогами охолоджуваних, об'єктів й умовами експлуатації установки. Оскільки робочий режим машини відрізняється від номінального, те й дійсна холодопродуктивність відрізняється від номінальної.

Холодопродуктивності машини в робочих умовах називається її робочої холодопродуктивності і позначається через Q_{0 роб}.

Робочі умови машини можуть бути різноманітними. Іноді вони збігаються з номінальними умовами, але частіше відрізняються від них. У багатьох випадках потрібно знати, як зміниться холодопродуктивність машини при перекладі її з одного режиму роботи на іншій. Наприклад, при проектуванні холодильних установок ставиться звичайно питання, якою буде холодопродуктивність машини при заданих робочих умовах, якщо відома її номінальна холодопродуктивність?

Перерахування холодопродуктивності компресорів з одних температурних умов на інші роблять на підставі співвідношень, отриманих у такий спосіб:

З рівняння (6)

                                             

Для того самого компресора, що працює при певному числі обертів, V_c— постійна величина, отже, і права частина рівняння є постійною. Тому, якщо позначити величини, що входять у праву частину цього рівняння, для робочого і номінального температурних режимів роботи компресора відповідно індексами «роб» і «ном», то можна написати

                                             

звідки

                                         

або

                                          

ПОТУЖНІСТЬ, СПОЖИВАНА КОМПРЕСОРОМ

Потужність, споживана компресором, визначається теоретичною потужністю N_теор

За значеннями N_теор і η_і відповідно до рівняння визначають індикаторну  потужність компресора

                                                                                                                                          

а по N_i і η_і виходячи з рівняння (5) обчислюють ефективну потужність компресора

                                                               

Необхідну потужність електродвигуна для приведення в дію компресора при безпосередньому приводі визначають по формулі:

                                                               

де η _э — к. к. д. електродвигуна.

Залежно від типу електродвигуна значення цього коефіцієнта можна приймати рівними від 0,8 до 0,9.

Якщо привод компресора здійснюється через пасову передачу, то у формулі треба врахувати ще к. к. д. пасової передачі  η _п, і тоді

                                                             

η _п можна приймати рівним 0,95.

У ГОСТах і каталогах для компресорів відкритого типу   (сальникових)    указується    ефективна  мпотужність N_ена валу компресора, для безсальникових і герметичних компресорів — електрична потужність N_эна клемах електродвигуна.