ХC1=
(
1)-1=(2 · 3,14 · 50 · 318,6·10-6)-1=10;
ХL2=
2=2 · 3,14 · 50 · 31,84 ·
10-3=10;
ХC3=(
3)-1=(2 ·3,14 ·
50 · 212,2 ·10-6)-1=15
Далі визначаємо комплекси опорів (Ом) відповідних ділянок кола:
;
;
.
Подання
опорів ділянок у вигляді комплексів дає підстави привести розрахункову схему до
вигляду, зображеного на рис.2.3. Тут опори
та
ввімкнені паралельно. Отже, еквівалентний
опір (Ом)

і схема набуває вигляду, поданого на рис. 2. 4.
Подальша заміна ввімкнених
послідовно опорів
та
еквівалентним
(Ом)
=
+
=(5+j5)+(11.35+j4.48)=16.35+j9.48=![]()
дає підстави спростити розрахункову схему до вигляду, зображеного на рис.2.5.


Умовно приймемо, що вектор спаду напруги на ділянці АВ спрямовано по осі дійсних чисел комплексної площини. В цьому випадку комплекс напруги (В) ділянки
=
=
=(110+j0)
Комплекс струму кола
(А) та комплекси спадів напруг
й
(В)
на окремих ділянках схеми розраховують за законом Ома:
;
;
.
Правильність
обчислення напруг
, та
перевіряють за другим законом
Кірхгофа:
.
Якщо відносні розбіжності активних і
реактивної складових
та
не
перебільшують
1,0 %
;
;
розрахунок кола можна продовжувати далі. У іншому разі слід зробити перевірку виконаних обчислень з початку задачі.
Комплекси струмів (А) ділянок кола розраховують так:
;
;
.
Правильність обчислення струмів перевіряють за першим законом Кірхгофа:
.
Якщо відносні розбіжності активних і
реактивних складових
та
не
перебільшують ±1,0% розрахунок кола можна продовжувати далі. У іншому разі
слід зробити перевірку всіх раніше виконаних дій.
Комплекс повної потужності
(ВА) джерела, його активну Рдж
та реактивну Qдж складові визначаємо за такою
формулою:
;
та ![]()
Комплекс
повної потужності
(ВА) споживачів кола
визначаємо як суму повних потужностей всіх споживачів додаванням їх активних
Рсп (Вт) та реактивних
(вар) складових:
![]()
![]()
![]()

Зверніть
увагу:
обчислюючи
,використовують спряжений комплекс
=15,56еj45 від струму кола
= 15,56е-j45; обчислюючи
,
до квадрату беруть тільки модуль комплексу струму кола, наприклад модуль
комплексу струму
=15,56 від струму
= 15,5бе-j45 А.
Задачу вважають
розв'язаною правильно, якщо відносні розбіжності активних і реактивних
складових
та
не перебільшують ±1,0 %:

Рис.2.6


За результатами розрахунків на комплексній площині будують суміщену діаграму струмів та напруг кола (рис. 2.6 ). Для цього спочатку обирають зручні масштаби побудови векторів струму Мі (А/мм) і напруги Мn (В/мм) та вказують їх на комплексній площині. Методика побудови векторів діаграми така:
1)
- з початку координат по осі дійсних
чисел (
) відкласти відрізок завдовжки 110/Мn;
2)
- з печатку координат, під кутом
до осі дійсних чисел відкласти
відрізок завдовжки 294,06/ Мn
;
3)
- з кінця
під
кутом
до осі дійсних чисел відкласти
відрізок завдовжки 189,83/ Мn;
4)
- з початку координат, під кутом
до осі дійсних чисел відкласти
відрізок завдовжки 15,56/Мі ;
5)
- з початку координат під кутому
до осі дійсних чисел відкласти
відрізок завдовжки 16,28/ Мі;
6)
- з кінця
під
кутом
до осі дійсних чисел відкласти відрізок
завдовжки 10,21/ Мі.
Зверніть
увагу: в
загальному випадку на суміщеній діаграмі, за правильного виконання дій
отримують два замкнених багатокутники, один з яких складений з векторів напруг,
а другий — з векторів струмів (у даному випадку маємо трикутник струмів та
трикутник напруг). Суміщена векторна діаграма дає .можливість наочно
аналізувати характери навантажень ділянок кола. Так, в цілому
розрахункова схема має активно-індуктивний характер навантаження, оскільки
вектор струму кола
відстає від вектора
напруги кола
на кут
![]()
Перша
ділянка схеми, де включені активний опір r1, індуктивність L1 та ємність С1, також мaє активно-індуктивний характер
навантаження, оскільки вектор діючого тут струму
=
,
відстає від вектора напруги
, на кут
![]()
Одна з паралельних віток (
) кола має активно-індуктивний
характер навантаження. Тут кут зсуву фаз між векторами
і
додатний:
![]()
В іншій паралельній вітці (
), оскільки кут зсуву фаз між
та
від’ємний
–
![]()
характеристика навантаження
активно-ємнісний. У сукупності ж ділянка кола, що складається з двох
паралельних віток, має активно-індуктивний характер навантаження, оскільки
відстає від
на кут
![]()
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.