Структура обладнання підприємств молочної промисловості. Класифікація і основні параметри обладнання. Основні вимоги до обладнання

Лекція 1. Загальна характеристика обладнання.

План.

1. Структура обладнання підприємств молочної промисловості.

2. Класифікація і основні параметри обладнання.

3. Основні вимоги до обладнання.

1. Конспект лекції.

Підприємства молочної галузі оснащені виробничим устаткуванням, що служить для механізації ручної праці й автоматизації його керування. Виробниче встаткування, призначене для виконання операцій по переробці молочної сировини в харчові й технічні продукти, називають технологічним.

Технологічне встаткування, у якому оброблюваний продукт, зберігаючи свої фізико-механічні й інші властивості, змінює тільки форму, розміри й «т.п., називають машиною. Конструктивна особливість машини - наявність виконавчих органів, що рухаються, які механічно впливають на оброблюваний продукт.

Технологічне встаткування, у якому оброблюваний продукт змінює свої фізико-механічні, біохімічні властивості або агрегатний стан, називають апаратом. Конструктивна особливість апарата - наявність певного реакційного простору (обсягу) або робочої камери (резервуара), у яких відбувається вплив на продукт із метою зміни його властивостей. Крім того, для роботи апарата застосовують різні робочі рідини (гарячу, холодну, крижану воду), пара й інші, які називаються тепло- і холодоносіями. Взаємодія робочої рідини й оброблюваного продукту в апарату може відбуватися при прямому й непрямому контакті. У другому випадку взаємодія, як правило, здійснюється через поділяючу поверхню (металеву стінку).

Структуравстаткування.Будь-яка одиниця технологічного встаткування складається з наступних частин: станини (корпуса, рами й т.п.), пристрою або вузлів завантаження (вивантаження) продукту, захисту (блокування), привода й виконавчого (передатного) механізму, виконавчих органів і контрольно-вимірювальних приладів. Основними частинами, взаємодія яких визначає технічну характеристику встаткування, є привод, виконавчий механізм і виконавчі органи.

Станина призначена для кріплення всіх частин устаткування, у тому числі додаткових пристроїв (транспортування, підйому й т.п.), необхідних для роботи встаткування. В окремих видах устаткування (сепаратори й ін.) станина крім основного призначення служить пристроєм (картером), у якому перебуває змащення для виконавчого механізму.

Пристрій завантаження (вивантаження) здійснює періодичну або безперервну подачу продукту в устаткування, а також може забезпечувати його дозування по обсязі або масі залежно від вимог технологічного процесу.

Пристрій захисту (блокування) призначено для запобігання неправильного або несвоєчасного включення або відключення окремих частин устаткування або запобігання їх від руйнування при аварії. Як привод застосовують електричні, гідравлічні й пневматичні механізми.

Електричний привод одержав найбільше поширення. Його основна частина - електродвигун.

По роду струму електродвигуни розділяють на три групи:

- постійного струму з постійною або регульованою напругою. У них можливо плавна зміна частоти обертання вала в широких межах;

- трифазні змінного токи - порівняно рідко використовувані синхронні й широко застосовувані асинхронні. Синхронні електродвигуни працюють із постійної (нерегульованої) частотою обертання вала поза залежністю від навантаження. У порівнянні з асинхронними вони мають більше високий коефіцієнт корисної дії, витримують значні перевантаження. Асинхронні електродвигуни використають для приведення в дію технологічного встаткування, вони нескладні по конструкції й в обслуговуванні, їх включають у мережу безпосередньо, без перетворювачів;

- однофазні асинхронні малої потужності. Їх застосовують переважно в допоміжних пристроях.

Трифазні асинхронні електродвигуни бувають одно- і багатошвидкісні (максимальне число швидкостей - чотири). Багатошвидкісні електродвигуни вигідні тим, що можуть працювати із що змінюються (східчасто) швидкостями. Трифазні асинхронні електродвигуни випускають у закритому (від влучення крапель рідини й пилу) виконанні, у закритому й обдувати виконанні, що, з підвищеним пусковим моментом у закритому й обдувати виконанні, що, з підвищеним ковзанням у закритому виконанні й ін.

По конструкції кріплення до опори електродвигуни підрозділяють на фланцеві, вертикальні з нижнім виходом вала, на ковзній плиті й що вбудовують. Як електричний привод можуть служити також лінійні електродвигуни й соленоїди (електромагніти).