Сила струму, напруга, опір: Плани-конспекти урокiв з фізики, страница 4

Напруга визначається величиною роботи електричного поля з перемі­щення одиниці заряду на певній ділянці кола:

.

Одиницею напруги є вольт (В).

Повідомляємо, що напруга вимірюється вольтметром, а принцип його дії такий самий, як і в амперметра, але приєднують його до кола паралельно.

Питання до учнів у ході викладання нового матеріалу

1.  З якого досліду випливає необхідність введення поняття напруги?

2.  Якою фізичною величиною користуються для вимірювання напруги?

3.  Яку напругу використовують в освітлювальній мережі?

4.  Напруга в колі 100 В. Що це означає?

Задачі, що розв'язують на уроці

1.  Під час проходження однакової кількості електрики в одному провіднику виконана робота 100 Дж, а в другому — 250 Дж. На якому провіднику напруга більша? У скільки разів? (Відповідь: у 2,5 разу.)

2.  Визначте напругу на ділянці кола, якщо під час проходження нею заряду в 15 Кл струмом була виконана робота 6 кДж. (Відповідь: 400 В.)

3.  Під час перенесення 60 Кл електрики з однієї точки електричного кола в іншу за 12 хв виконано роботу 900 Дж. Визначте напругу і силу струму в колі. (Відповідь: 15 В, 0,08 А.)

До конспекту учня

Ш Напруга визначається величиною роботи електричного поля з перемі­щення одиниці заряду на певній ділянці кола:

■ 1 В — це така напруга між двома точками кола, за якої на ділянці кола електричним полем виконується робота в 1 Дж із переміщення заряду в 1 Кл: .

Домашнє завдання

Основне:

1. У: § 34.

2. У: № 1, 2 (завдання 16).

3. Підготуватися до лабораторної роботи № 4.

УРОК 6/35. ЛАБОРАТОРНАРОБОТА 4

«СКЛАДАННЯЕЛЕКТРИЧНОГОКОЛАТАВИМІРЮВАННЯ

НАПРУГИНАРІЗНИХЙОГОДІЛЯНКАХ»

Мета уроку:    Навчитиучнівправильноприєднувативольтметр, визначатицінуподілкивольтметра, вимірюватинапругунарізних ділянкахкола.

Типуроку:       Урокконтролюйоцінюваннязнань.

Рекомендації щодо проведення лабораторної роботи

На початку уроку необхідно нагадати учням послідовність дій у про­цесі вимірювання напруги.

1.  Установити, для вимірювання якої величини використовується прилад. (На шкалі є літера — отже, прилад для вимірювання напруги.)

2.  З'ясувати, на яку максимальну напругу розрахований прилад.

3.  Дізнатися, для якого струму (постійного чи змінного) можна використовувати прилад.

4.  Запам'ятати ціну поділки шкали приладу.

5.      Визначити, яке значення напруги показує прилад.

Лабораторна робота виконується за інструкцією, яку подано на відповідній сторінці підручника.

В усіх лабораторних роботах, де використовується вольтметр, потріб­но порадити учням спочатку складати коло без нього, а потім приєднати вольтметр до тієї ділянки, на якій вимірюється напруга. Не розбираючи складових частин кола, вольтметр можна переключати від однієї ділян­ки до іншої.

Якщо учні добре підготовлені і є час, можна запропонувати творче за­вдання.

Виготовити картопляне, яблучне чи лимонне джерело струму. Для цього в яблуко (лимон, картоплину) потрібно застромити мідний про­відник і залізний цвях. Джерело готове. Щоб перевірити його роботу, потрібно приєднати це джерело струму до гальванометра (або мілі­вольтметра).

Домашнє завдання

Основне:

1. У: § 34.

2. 1. Після зміни конструкції амперметра ціна поділки приладу змінилася, тому на нього треба нанести нову шкалу. Як це зробити, використовуючи інший амперметр? (3: № 10.34)

2. Після зміни конструкції вольтметра ціна поділки приладу змінилася, тому на нього треба нанести нову шкалу. Як це зро­бити, використовуючи інший вольтметр? (3: N° 10.35)

3.        Д: підготуватися до самостійної роботи № 12.

Самостійна робота № 12 ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА

Початковий рівень

1.  Яким приладом вимірюють напругу? Як його приєднують до кола?

2.  Чому висока напруга небезпечна для життя?

Середній рівень

1.  Напруга на лампочці електричного ліхтарика 6,3 В. Що це означає?

2.  Електрична лампочка від ліхтарика й електрична лампа, що застосовується в освітлювальній мережі, розраховані на споживання сили струму величиною 0,28 А. Однак друга лампа випромінює значно більше світла й тепла, ніж перша. Чому?

Достатній рівень

1.  Під час проходження 5 Кл електрики провідником виконується робота 550 Дж. Чому дорівнює напруга на кінцях цього провідника? (Відповідь: 110 В.)

2.  Якою є напруга на автомобільній лампі, якщо під час проходження крізь неї 100Кл електрики було виконано роботу 1,2 кДж? (Відповідь: 12 В.)

Високий рівень

1.  Чому дорівнює напруга на ділянці кола, на якій за ЗО с за сили струму 2 А виконано роботу 600Дж? (Відповідь: 10 В.)

2.  Під час перенесення 240 Кл електрики з однієї точки електричного кола в іншу за 16 хв виконано роботу 1200 Дж. Визначте напругу і силу струму в колі. (Відповідь: 5 В; 0,25 А.)

УРОК 7/36. ЕЛЕКТРИЧНИЙОПІР. ПИТОМИЙОПІР

Метауроку:   Познайомитиучнівзелектричнимопоромпровідниківяк фізичноювеличиною. Датипоясненняприродіелектричного опорунапідставіелектронноїтеорії. Показатизалежність опорувідгеометричнихрозмірівпровідника.

Типуроку:   Комбінованийурок.

Демонстрації:   1.  Електричнийструмурізнихметалевих провідниках.

2. Залежністьопорупровідникавідйогодовжини, площіпоперечногоперерізуіматеріалу.

Планвикладанняновогоматеріалу:1.  Електричнийопірпровідника.

2.  Залежністьопорупровідникавідйогодовжини, площіпоперечногоперерізуіматеріалу.

3. Питомийопір.

Перевірка знань

Самостійна робота № 12 «Електрична напруга».

Викладання нового матеріалу

Формування уявлення про опір можна почати з досліду, мета якого — показати, що сила струму в провіднику залежить не тільки від напруги, але й від властивостей самого провідника.

Складаємо електричне коло з джерела струму і мідного дроту на ко­лодці вимикача, амперметра та вольтметра. Замикаємо коло і записуємо показання амперметра та вольтметра. Потім замість мідного дроту при­єднуємо до електричного кола нікеліновий такої самої довжини та перерізу. Сила струму в колі зменшується. Якщо ж використати залі­зний дріт, то сила струму значно збільшиться. Натомість вольтметр, при­єднаний до кінців цих дротів показує однакову напругу. Отже, сила струму залежить від якоїсь властивості провідника. Звідси висновок: провідни­ки впливають на силу струму; інакше кажучи,— чинять опір струму. Очевидно, той провідник володіє більшим опором, у якому за тієї самої напруги проходить менший струм.