Зміст
1. Планування житлового кварталу……………………………………………………………………………………………..2
1.1. Вступ……………………………………………………………………………………………………………………………………………….2
1.2. Характеристика місця забудови.…………………………………………………………………………………….2
1.3. Визначення площі території………………………………………………………………………………………………2
1.4. Визначення площі теріторії житлового кварталу…………………………………………………3
1.5. Визначення житлового фонду у кварталі………………………………………………………………….3
1.6. Проектування кварталу………………………………………………………………………………………………………4
2. Генплан газовидобувного пункту (ГВП)……………………………………………………………………………….6
2.1. Розрахунок ГВП………………………………………………………………………………………………………………………..6
2.2. Проектування ГВП………………………………………………………………………………………………………………….6
1. Планування житлового кварталу.
1.1. Вступ.
Курсова робота виконана на підставі завдання виданого кафдрою архітектури будівль, споруд і містобудування, а також діючих державних нормативів і стандартів. Район будівництва – Харківська область.
Запроектоване місто на 72 тис. мешканців згідно ДБН 360-92 “Містобудування”, класифікується, як мале місто.
1.2. Характеристики місця будівництва.
Область знаходиться в південно-східній частині України, на вододілі річок системи Дона та Дніпра, в степу та лісостепу. Поверхня – хвиляста рівнина розчленована річними долинами, ярами та балками. Клімат помірно-континентальний. t січня 7,2-8,4, t липня 20-21,4. Опади 457 мм. Переважають чорноземи. Під лісами та чагарниками 9,2% місцевості. Населення середньою щільністю 94,8 жителів на км2. Найбільше місто Харків. Велика щільність жителів на теріторіях поблизу Харкова. Основні галузі промисловості машинобудівництво, металообробка, харчова промисловість. Розвивається хім-промисловість. Харків важливий торговий та жд центр. Із корисних копалин добувають пісок, глину, крейду, фосфорит, нафту, газ.
Вітровий режим місця будівництва визначаємо за СНиП 2.01.01-82 і записуємо у таблицю.
Сезон |
Пд |
Пд-Сх |
Сх |
Пн-Сх |
Пн |
Пн-Зх |
Зх |
Пд-Зх |
Зима |
9 |
12 |
16 |
17 |
10 |
12 |
13 |
11 |
Літо |
17 |
14 |
12 |
9 |
4 |
9 |
14 |
21 |
За даними вітрового режиму будуємо розу вітрів та виносимо її на робоче креслення.
1.3. Визначення площі території.
За державними стандартами щільність населення приймається 150 чоловік на гектар (га). Тоді сельбіщна територія буде дорівнювати:
Sсел. =Nміста / Щміста = 72000 / 150 = 480 (га).
де Nміста – кількість населення в місті,
Щміста – кількість чоловік за стандартом (150).
Промислова і комунально-господарська територія буде складати 15 - 20%, в данному випадку приймаємо 20 %:
Sпром = Sсел 0,20 = 96 (га).
Загальна площа знаходиться як сумма вирахованних теріторій, (сельбищної і промислової):
S = Sпром + Sсел = 456 (га).
1.4. Визначення площі території житлового кварталу.
Норма щільності у житловому кварталі нормується 180 – 450 чол/га. Приймаємо щільність 300 чол/га.
Sсельб.кварт. = Nкварталу / Щміста = 5700 / 300 = 19 (га).
де Nкварталу – кількість жителів в жилому кварталі. Щміста – в даному випадку 300 чол/га.
На території мікрорайону необхідно розташувати школу та дитячі садки. В нашому випадку вибираэмо одну школу та два дитячы садки. Площа території школи від 2 до 4 га., приймаємо 3га. Плоша території дитячого садка 1-3га. Приймаємо 1 га. Визначимо загальну площу житлового кварталу:
S = Sсельб.кварт. + Sт.ш. + S.т.дс. = 19 + 3 + 2 = 24 (га).
Так як квартал має квадратну форму, то сторона кварталу буде дорывнювати:
1.5. Визначення житлового фонду у кварталі.
Нормами передбачено 18м2 житлової площі на одного чоловіка. Визначемо потрібну площу для забезпечення усіх мешканців житлом, відповідно до заданих умов:
Жф = Nкв ∙ Nнорм = 5700 ∙ 18 = 102600 (м2)
Жф5 = Жф0,6= 61560 (м2)
Жф9 = Жф0,3 = 30780 (м2)
Жф12 = Жф0,1 = 10260 (м2)
За відомими житловими площами з номенклатури жилих будинків, середніх шкіл і дитячих садків-яслей вибираємо об’єкти забудови мікрорайону. При чому при визначенні школи та дитячого садка, необхідно прийняти до уваги, що 10% населення мікрорайну діти шкільного віку, а 5% діти дошкільного віку. Тобто школа потрібна на 570 місць, а дитячий садок на 285 місць. Вибираємо школу на 704 учня (серія 221-1-125). Припускаємо, що школа зі спеціальним уклоном, в яку будуть їздити діти із інших районів.
Тип споруди |
№ типового проекту |
Кількість |
Площа забудови |
Загальна площа |
П’ятиповерховий будинок (3 сек) |
113-87-70 |
7 |
596,6 |
2684,7 |
П’ятиповерховий будинок (5 сек) |
113-87-70 |
7 |
994,4 |
4474,8 |
П’ятиповерховий будинок (6 сек) |
113-87-70 |
2 |
1193,3 |
5745,2 |
Девятиповерховий буд-к (5 сек) |
87-081 |
1 |
1606,8 |
11797,3 |
Девятиповерховий буд-к (6 сек) |
87-081 |
2 |
1928,1 |
9831,1 |
Дванадцятипов-ий буд-к (3 сек) |
Експерем |
1 |
1326,0 |
9688,0 |
Середня-спеціальна школа |
221-1-125 |
1 |
1738 |
3357 |
Дитячий садок |
213-1-140 |
2 |
638,9 |
1112,7 |
№ |
Елемент забудови |
Одиниця |
Кількість |
1 |
Загальна площа мікрорайону У тому числі: |
га |
24 |
2 |
Під забудовою жилими будинками |
м2 |
94149,4 |
3 |
Під забудовою загальними будівлями Взагалі під будинками: |
м2 |
3015,8 97165,2 |
4 |
Під під’їздами, дорогами |
м2 |
9678,081 |
5 |
Під площадками для гри та відпочинку Взагалі використованої території: |
м2 |
6000 112843,281 |
6 |
Під зеленими насадженнями |
м2 |
127156,719 |
2. Генплан газовидобувного пункту.
2.1 Розрахунок газовидобувного комплексу.
Прив’язуємо свердловини на координатні осі і враховуючи дебіти свердловин знаходимо координати газовидобувного комплексу. (див. креслення)
№ |
Дебіт, D |
Координати |
Di Хі |
Di Уі |
|
Хі |
Уі |
||||
1 |
200 |
0 |
2 |
0 |
400 |
2 |
250 |
1,5 |
2 |
375 |
500 |
3 |
350 |
1,5 |
0 |
525 |
0 |
4 |
450 |
0 |
0 |
0 |
0 |
S |
1250 |
900 |
900 |
Хо = 900 / 1250 = 072
Уо = 900 / 1250 = 0.72
Вираховавши площі під забудови
знайдемо площу ГВП.
Fзаг = Fзаб
2,5 = 6130,56 ∙ 2,5 = 15326,4 (м2)
По завданню ГВП має прямокутну форму з співвідношенням сторін 1 / 1.25.
х∙х∙1,25 = Fзаг
x = Fзаг / 1.25 = 12261.12 = 110.73 (м) => вторая сторона 138,41 (м).
2.2. Проектування газовидобувного пункту.
Генпалн ГВП розроблений з врахуванням технологічних, противопожежних і санітарних вимог. Розташування ГВН вибрано на підставі вирішення оптимізаційної задачі. В основу розробки генплану заложені концептуальні положення, зонування території, в склад якої входять:
- Виробнично технічна зона.
- Зона допоміжних приміщень.
В виробнично технічній зоні розташована площадка для технічного обладнання, Склад конденсату, нафтоуловлювач, протипожежний резервуар запасу води, блискавковідвідник. У зоні допоміжних приміщень: допоміжні та побутові приміщення, котельня, трансформаторна підстанція та водонапірна вежа.
На теріторію ГВП запроектований автомобільний в’їзд з асф.-бет. Ворота не менше 4,5 м. Покриттям із шириною 3,5 метрів. Для технологічного обслуговування і протипожежних вимог на теріторії ГВП запроектовані кругові об’їзди навколо складу конденсату та площадки для технічного обладнання.
На технологічній площадці влаштовується тверде покриття із збірних з/б плит розміром 50 х 50 см, або 100 х 100 см. Територія ГВП має по всьому періметру огорожу 2,5 метра. Відстань від огорожі для кожної будівлі повинна бути 3 метра. З однієї сторони технологічної площадки не повинно бути ніяких споруд. Це передбачено для перспективи на розбудову. Підземний резервуар з водою, запроектований біля технологічної площадки, на відстані від дороги 3,5 метра. Ємності для конденсату розташовані на окремій площадці з обвалуванням. На вуглах обвалування передбаченні переходні містки. Озеленення території виконується влаштуванням травяних газонів та квітників.
Вертикальна прив’язка площадки виконана із умов виконання нульового балансу земляних робіт. За позначку +-0,000 приймаємо рівень верха площадки, яка відповідає абсолютній позначці місцевості. Горизонтальна прив’язка виконується до координатної сітки яка має розміри сторін 50 х 50 метрів, або 100 х 100 метрів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.