Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви. Типоутворююча роль дуба та сосни і граба як супутніх порід

Страницы работы

25 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

головний  компонент  біосфери  завжди відігравав величезну роль  ужитті людини.

Первісна  залежність людини  від навколишнього  середовища є цілковитою. Ліс годував її плодами, зігрівав, з дерева виготовляли  знаряддя праці, будували житло  тощо.

У наш час з посиленням використання природних ресурсів постала загроза їх виснаження. Зменшуються площі лісів та орних земель, у багатьох країнах спостерігається нестача питної води. Індустрія інтенсивно споживає запас кисню.

За даними ООН, загальна площа лісів планети становить 4,1млрд га, або 28-30% поверхні суходолу і 8-10% усієї поверхні Землі. Така лісистість є мінімально допустимою: при ній ще забезпечується нормальне функціонування біосфери. В результаті людської діяльності за останні 3 тис. років площа лісів зменшилась в півтора рази. В Україні за останні 500 років цей показник зменшився втричі. Нині їх площа становить 15,6% (це найнижчий показник у Європі). Для досягнення  нормальних екологічних умов життя лісистість нашої країни необхідно збільшити до 20-25%.

Головним завданням лісового господарства є найбільш раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та іншої побічної продукції з одиниці лісової площі, покращення стану і підвищення якості лісів з одночасним використанням, збереження і відновлення всіх багатогранних особливостей лісу, оскільки дуже великий відсоток лісів України, особливо в лісостеповій і степові частині України,  відноситься до першої групи – ліси, які виконують природоохоронні функції, лісозаготівля в яких практично відсутня. Успішне виконання цих завдань можливе при веденні лісового господарства на типологічній основі.

Лісова типологія об’єднує вчення про грунт, гідрологію, лісові породи і трав’янисту  рослинність у взаємодії з кліматом та іншими факторами навколишнього середовища. Це наука про класифікацію лісових площ, однорідних за комплексом  кліматичних і лісорослинних  потенціальних можливостей, що однакові за лісівничими ознаками і потребують однакових лісогосподарських заходів. Таким чином, тип лісу дає можливість групування  окремих за площею ділянок  за  спільністю ознак, що  визначає конкретність і предметність, цільове спрямування  і  результативність  комплексу  лісогосподарських заходів залежно від лісорослинних умов.

Запропонована класифікаційна схема і діагностична характеристика  типів лісу  рекомендується  для практичного  використання при  лісовпорядкуванні, проведенні лісогосподарських  заходів, а також при проведенні  і плануванні  цих робіт.    

Діяльність людини протягом тривалого історичного періоду, різноманітність фізико-географічних умов та взаємодія природних процесів значною мірою вплинули на сучасний рівень лісистості і нерівномірність розміщення лісів на території України. Темпи і напрямки людської діяльності щодо зміни площі і географії лісів у різні історичні епохи визначалась рівнем розвитку продуктивних сил і характером суспільного виробництва.

Резервом подальшого збільшення лісових площ є невкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду, еродовані сільськогосподарські землі та землі, заліснення яких підвищить продуктивність сільськогосподарського виробництва. Успішне виконання цих та багатьох інших завдань можливе лише у випадку застосування фундаментальних знань лісової типології.   


1.Опис  свіжої  сосново-грабової  судіброви.

1.1.  Типотвірна  роль  дуба, як головної та сосни і граба, як супутніх порід.

Т

Г

A

B

C

D

0

1

2

+

+

3

+

+

4

+

5

Рис. 1.Екологічна  фігура  дуба звичайного.

Дуб звичайний (Quercus robur L.)  в  помірних  областях  північної півкулі є  однією з     найголовніших  типоутворюючих порід. Латинську родову  назву виводять від двох кельтських слів: quer, що означає  червоне  та  cyer- дерево. Його природній ареал Європа, але поширений в Північній і центральній Америці  та  Східних і Південно-Східних областях Азії і на Кавказі. Значно менше  в  Південно-Західній  Азії. В  Сибіру і  Центральній Азії  взагалі немає  аборигенних  видів  дуба.

Вимогливий до родючості грунту - мезотроф (найчастіше поширений  в  (C-D2-3), світлолюбний, морозо- і вітростійкий, менш вибагливий до вологості(має дуже добре розвинену кореневу систему стержневого типу мезо-ксерофіт, що забезпечує його вологою в несприятливий період вегетації). Розмножується насінням та поростю від пня. Продуктивність деревостану складають до 800м3/га, а подекуди і більше. Деревина  з  темно-бурим ядром і світлою заболонню. Дуб звичайний, як  мезотрофний  вид тому формує  типи лісу, як типоутворююча порода в сугрудах  і  грудах. В екстремальних  умовах фрагментами може  формувати  також типи лісу в суборах,  тут він виступає в якості характерної кліматичної  домішки (Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп). Детальна, наочна характеристика закономірностей поширення дуба

Похожие материалы

Информация о работе