| Назва ґрунту | Гори-зонт | Глибина, см | Фракції, мм | |||||||
| 1-0,25 | 0,25-0,05 | 0,05-0,01 | 0,01-0,005 | 0,005-0,001 | <0,001 | >0,01 | <0,01 | |||
Таблиця 3.
3. Фізико-хімічні властивості основних ґрунтів
| Назва ґрунту | Гори-зонт | Глибина, см | pН КСІ | dv, г/см3 | d, г/ см3 | Р,% | Нr, мг/ екв | S, мг/ екв | V,% | Гумус, % | Рухомі форми мг/100г ґрунту | ||
| N | Р2О5 | К2О | |||||||||||
Розрахувати дозу вапна, запаси гумусу, азоту, фосфору і калію в орному шарі ґрунтів, що становлять основні орні землі.
За даними гранулометричного та фізико-хімічного складу визначити ступінь окультурення ґрунтів, їх агрономічну цінність, потребу у вапнуванні.
(Обсяг розділу 6-8 сторінок).
4. Заходи щодо раціонального використання, підвищення родючості ґрунтів.
4.1. Агровиробниче групування ґрунтів. Дані характеристики ґрунтів, що наведені в попередньому розділі, використовують при визначенні агровиробничих груп ґрунтів. Необхідно навести агровиробничі групи ґрунтів і приступити до їх характеристики. Обґрунтовується їх виділення, можливості використання різних ґрунтів, даються пропозиції щодо агротехнічних, меліоративних і протиерозійних заходів, застосування добрив і розташування різних культур.
4.2. Балансові розрахунки гумусу в господарстві
Баланс гумусу являє собою різницю між статтями його надходження і витрат за однаковий проміжок часу. За часом відрізняють віковий, періодичний, річний і сезонний баланс. Виділяють три типи балансу гумусу:
- від'ємний (дефіцитний), коли витрати перевищують його відтворення, що спостерігається в більшості господарств Полісся;
- позитивний - новоутворення гумусу перевищує його витрати;
- бездефіцитний - коли витрати поповнюється його новоутворенням.
Для складання балансу гумусу в ґрунті використовують методи прямого визначення витрат і утворення його за результатами польових дослідів і агрохімічного обстеження і розрахункові методи, які базуються на вивченні балансу азоту в системі рослина-ґрунті-добриво і визначенні надходження і витрат гумусу.
Під час розрахунку кількості новоутвореного гумусу з рослинних решток і гною слід використовувати коефіцієнти гуміфікації. Вони свідчать про ту кількість гумусу, яка може утворитися з розкладених решток 1 т гною. Розрахунок балансу гумусу проводиться за формою в табл. 4. Дані щодо розрахунків наведені в табл. 1-5 додатку.
Таблиця 4.
4.Розрахунок балансу гумусу.
| Площа поля, га | Куль-тура | Урожа-йність, ц/га | Зруйно-вано гумусу, ц/га | Накопичено рослинних решток, ц/га | Всього рослин-них решток, ц/га | Коефі-цієнт гуміф-ікації | Утворе-но гумусу, ц/га | Баланс гумусу, кг/га | Баланс гумусу на площу, кг/га | |
| надзе-мних | коре-нів | |||||||||
Найдоцільніше вирішувати питання відновлення гумусу в межах конкретної сівозміни.
4.3. Бонітування ґрунтів. Господарську цінність кожного ґрунту в межах господарства чи його підрозділах визначається бонітуванням. Бали бонітету кожного ґрунту наведені в експлікаціях ґрунтових карт господарства. При визначенні балу враховують в більшості випадків ознаки ґрунтів: потужність гумусового шару, запаси гумусу (т/га), запаси елементів живлення (т/га - азоту, фосфору, калію у відповідних горизонтах 0-20; 0-50; 0-100 см). Розрахунок балу по кожній з наведених ознак проводиться за формулою:
Б = Зф * 100 , де (1)
Зм
Зф - фактичне значення ознаки;
Зм - значення ознаки ґрунту, що береться за 100 балів (еталонного).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.