Природні умови ґрунтоутворення. Виробнича діяльність людини, її вплив на процеси ґрунтоутворення. Процеси ґрунтоутворення. Характеристика грунтів, страница 3

Назва ґрунту

Гори-зонт

Глибина, см

Фракції, мм

1-0,25

0,25-0,05

0,05-0,01

0,01-0,005

0,005-0,001

<0,001

>0,01

<0,01

Таблиця 3.

3. Фізико-хімічні властивості основних ґрунтів

Назва ґрунту

Гори-зонт

Глибина, см

pН КСІ

dv, г/см3

d, г/ см3

Р,%

Нr, мг/ екв

S, мг/ екв

V,%

Гумус, %

Рухомі форми мг/100г ґрунту

N

Р2О5

К2О

Розрахувати дозу вапна, запаси гумусу, азоту, фосфору і калію в орному шарі ґрунтів, що становлять основні орні землі.

За даними гранулометричного та фізико-хімічного складу визначити ступінь окультурення ґрунтів, їх агрономічну цінність, потребу у вапнуванні.

(Обсяг розділу 6-8 сторінок).

4. Заходи щодо раціонального використання, підвищення родючості ґрунтів.

4.1. Агровиробниче групування ґрунтів. Дані характеристики ґрунтів, що наведені в попередньому розділі, використовують при визначенні агровиробничих груп ґрунтів. Необхідно навести агровиробничі групи ґрунтів і приступити до їх характеристики. Обґрунтовується їх виділення, можливості використання різних ґрунтів, даються пропозиції щодо агротехнічних, меліоративних і протиерозійних заходів, застосування добрив і розташування різних культур.

4.2. Балансові розрахунки гумусу в господарстві

Баланс гумусу являє собою різницю між статтями його надходження і витрат за однаковий проміжок часу. За часом відрізняють віковий, періодичний, річний і сезонний баланс. Виділяють три типи балансу гумусу:

- від'ємний (дефіцитний), коли витрати перевищують його відтворення, що спостерігається в більшості господарств Полісся;

- позитивний - новоутворення гумусу перевищує його витрати;

- бездефіцитний - коли витрати поповнюється його новоутворенням.

Для складання балансу гумусу в ґрунті використовують методи прямого визначення витрат і утворення його за результатами польових дослідів і агрохімічного обстеження і розрахункові методи, які базуються на вивченні балансу азоту в системі рослина-ґрунті-добриво і визначенні надходження і витрат гумусу.

Під час розрахунку кількості новоутвореного гумусу з рослинних решток і гною слід використовувати коефіцієнти гуміфікації. Вони свідчать про ту кількість гумусу, яка може утворитися з розкладених решток 1 т гною. Розрахунок балансу гумусу проводиться за формою в табл. 4. Дані щодо розрахунків наведені в табл. 1-5 додатку.

Таблиця 4.

4.Розрахунок балансу гумусу.

Площа поля, га

Куль-тура

Урожа-йність, ц/га

Зруйно-вано гумусу, ц/га

Накопичено рослинних решток, ц/га

Всього рослин-них решток, ц/га

Коефі-цієнт гуміф-ікації

Утворе-но гумусу, ц/га

Баланс гумусу, кг/га

Баланс гумусу на площу, кг/га

надзе-мних

коре-нів

Найдоцільніше вирішувати питання відновлення гумусу в межах конкретної сівозміни.

4.3. Бонітування ґрунтів. Господарську цінність кожного ґрунту в межах господарства чи його підрозділах визначається бонітуванням. Бали бонітету кожного ґрунту наведені в експлікаціях ґрунтових карт господарства. При визначенні балу враховують в більшості випадків ознаки ґрунтів: потужність гумусового шару, запаси гумусу (т/га), запаси елементів живлення (т/га - азоту, фосфору, калію у відповідних горизонтах 0-20; 0-50; 0-100 см). Розрахунок балу по кожній з наведених ознак проводиться за формулою:

Б = Зф * 100 , де                         (1)

Зм         

Зф - фактичне значення ознаки;

Зм - значення ознаки ґрунту, що береться за 100 балів (еталонного).