Важливою властивістю рідини та пари Даутерму А є їх висока текучість, що вимагає спеціальних матеріалів для прокладок та надійного ущільнення фланцевих з’єднань.
Нагрівання гарячими рідинами. Для нагрівання технологічних середовищ широко використовують установки циркуляційного типу, в яких гаряча рідина за допомогою насосів примусово циркулює по замкненому контуру між теплообмінником, у якому нагрівається холодний теплоносій, та теплообмінником (котлом), у якому саме вона нагрівається від прямих теплоносіїв.
Залежно від температурного діапазону нагрівання холодного теплоносія як гарячі теплоносії використовують різні рідини, у тому числі перегріту воду під тиском, гліцерин і його водяні розчини, мінеральні масла, нафту та нафтопродукти, дифенільну суміш, розплави солей і навіть розплави легкоплавких металів – вісмуту, олова, свинцю і їх сплавів, суміші розплавів лужних металів.
Мінеральні масла та нафту використовують для нагрівання середовищ у діапазоні температур 150–250 С, вибір виду гарячого теплоносія обмежується температурою спалаху його пари, температурою початку їх окиснювання або термічного розкладання.
Хоча масла є найбільш дешевими органічними теплоносіями, їх використання, як і всіх інших в’язких середовищ, характеризується низькими коефіцієнтами теплопередачі та забрудненням поверхні теплообміну.
Для нагрівання речовин в діапазоні температур 250–450 С застосовують розплав нітрит-нітратної сольової суміші, що містить 40% нітриту натрію, 7% нітрату натрію та 53% нітрату калію. Розплав використовують в установках із примусовою циркуляцією, при цьому, щоб уникнути кристалізації солей (температура кристалізації суміші близько
143 С), циркуляційні трубопроводи споряджають паровим супутником.
Розплави легкоплавких лужних металів знайшли застосування в атомних енергетичних установках у діапазоні температур 500–800оС, їх застосування пов’язане з підвищеною небезпекою.
Ефективним і безпечним теплоносієм, що застосовують при атмосферному тиску в діапазоні температур 500–1200оС, є евтектичний сплав свинцю з вісмутом, при цьому в режимі примусової циркуляції досягаються високі коефіцієнти тепловіддачі (до 15 кВт/(м2.К)) [32, 40, 46].
Нагрівання гарячими газами. Гарячі (топкові) гази утворюються в результаті спалювання різних видів палива у печах та топках, при цьому залежно від співвідношення витрат палива та повітря одержують продукти згоряння з температурами в діапазоні 500–1600оС. Нагрівання за допомогою топкових газів є одним із поширених способів, використовуваних у хімічній і нафтохімічній промисловості там, де неможливе застосування водяної пари або інших теплоносіїв.
Топкові гази як теплоносій мають переваги в тому плані, що їх можна використовувати в широкому діапазоні температур, однак істотним їх недоліком є низька ефективність використання палива (30–40%), а також досить низькі коефіцієнти тепловіддачі (в інтервалі 30–50 Вт/(м2.К), що вимагає застосування громіздких теплообмінних апаратів. Топкові гази широко використовують в установках заглибного горіння при випарюванні та концентруванні розчинів солей і кислот, для обігрівання сушильних установок у виробництві мінеральних добрив, у виробництві цементу, при сушінні й випалі будівельних матеріалів, а також в інших установках.
На багатьох технологічних установках у результаті проведення екзотермічних хімічних реакцій утворюються гарячі гази, тепло яких використовують для нагрівання холодних теплоносіїв, а також для одержання технологічної водяної пари, при цьому утилізується значна кількість тепла. Установки, у яких використовують та утилізують теплоту хімічної реакції для одержання технологічної водяної пари, називають енерготехнологічними.
1.3 Холодні (охолоджувальні) теплоносії
Холодними (охолоджувальними) називають теплоносії, які використовують для охолодження гарячих теплоносіїв, при цьому в процесі теплопередачі холодні теплоносії отримують тепло та нагріваються.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.