• Продукція короткострокового попиту
• Надання послуг за спеціальними замовленнями
• Адаптація масової продукції до індивідуальних вимог
• Створення альтернативних масових видів продукції
Схема 2. Різновиди ринків праці
Основні типи ринків праці:
Ø відкритий
Ø прихований
На відкритому ринку праці представлене все працездатне населення. Це відповідно офіційна частина ринку, тобто це безробітні. Друга- це неофіційна. Ця частина охоплює тих громадян, які намагаються влаштуватися на роботу через прямі контакти з підприємствами.
До прихованого ринку належать працівники, які мають роботу, але можуть стати безробітними з причин зниження темпів виробництва.
Аналізуючи ринок праці слід зауважити, що важливим моментом є поділ ринку праці на сегменти. Також ринок праці поділяється на цільові ринки, які називаються сегментами.
Звичайно, сегментація ринку праці – це процес структуризації ринку праці, при якому під впливом соціальних та політико-економічних факторів розвитку суспільства потрібно ринок праці розподілити на окремі сегменти, які відрізняються правилами поведінки, з урахуванням особливостей кожної категорії працівників.
Ознаками сегментації можуть бути:
ü Географічні характеристики (територіальне положення) – регіон, район тощо
ü Демографія – сімейний та статевовіковий склади населення
ü Економічні критерії
ü Соціально – економічні характеристики
ü Соціальні характеристики– особисті якості працівників, їх належність до певних верств і прошарків суспільства тощо
ü Поведінкові характеристики – мотивація зайнятості.
Всі ці ознаки можна об’єднати у три такі групи:
§ Професійно-галузеву
§ Кваліфікаційно – оплатну
§ Соціально – демографічну
Територіально –сегментаційна структура ринків праці має такий вигляд:
Схема 3. Територіально- сегментаційна структура ринків праці
Коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, з’являється надлишок робочої сили, тобто безробіття.
Коли попит на робочу силу перевищує її пропозицію, це означає нестачу , дефіцит робочої сили з усіма відповідними наслідками.
Ринок праці сегментується ще й за такими ознаками.
З точки зору територіального підходу існують ринки праці:
• Внутрішній –місцевий, національний, регіональний;
• Зовнішній – світовий та транснаціональний
Залежно від професійного підходу:
• Ринок робочих кадрів
• Ринок спеціалістів
З погляду ланки суспільного виробнцтва виокремлюють ринки:
• Внутрішньовиробничий
• Галузевий
• Національний
За демографічною ознакою:
• За статевою ознакою – жінки, чоловіки
• За віком – молодь, особи пенсійного віку, особи працездатного віку
За рівнем освіти:
• З вищою освітою
• З середньоспеціальною освітою
• Із середньою та неповною освітою
За часом:
• Постійний (річний)
• Тимчасовий (погодинний, сезонний, помісячний)
3.Сучасний ринок праці
Про стабільну ситуації на ринку праці свідчить те, що в Україні за останні роки спостерігається позитивні тенденції у сфері зайнятості. Але існує деякий комплекс проблем, що потребують негайного втручання держави в регулювання зайнятості та соціального захисту найменш конкурентоспроможних категорій населення.
Схема 1. Умови функціонування ринку праці
Ринок праці – це відносини між найманими працівниками, державою та капіталістами, щодо умов праці та її оплати.
Ринок робочої сили – це відносини між найманими працівниками, державою та капіталістами щодо купівлі-продажу робочої сили.
Відмінність ринку робочої сили від ринку праці є те, що до ринку праці належать тільки зайняті працівники, але не безробітні.
До інфраструктури ринку робочої сили належать закони, колективні договори, угоди, нормативні акти.
Розрізняють внутрішній та зовнішній ринки робочої сили. Зовнішній ринок - це професійно-кваліфікаційна підготовка, яка дає змогу працювати у різних галузях. Внутрішній ринок позначає рух кадрів усередині підприємства у випадку переходу на інше місце роботи.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.