Оцінка не канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря. Повна, або базова, схема оцінки ризику

найбільший внесок як у сумарну величину НІ, так і в ризик впливу на нирки, має речовина Б. Найменш значущу роль у формуванні ризику відіграє речовина А.

Хід роботи

1.       Виписати вихідні дані згідно варіанта.

2.       Ознайомитися з основними підходами до оцінки ризику.

3.       Оцінити неканцерогенний ризик пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря.

4.       Розрахувати індекс небезпеки з урахуванням критичних органів та систем, які зазнають негативного впливу досліджуваних речовин, результати звести у табличну форму.

5.       Зробити висновок

Таблиця 3.3

Результати розрахунку

Питання для самоконтролю

1.       Що таке ризик, від чого він залежить?

2.       Охарактеризуйте основні підходи до оцінки ризиків?

3.       Які особливості оцінки неканцерогенного ризику пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря?

Практична робота №4

ОЦІНКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.

Мета роботи: навчитися проводити оцінку ризику для здоров'я населення та визначати канцерогенний ризик від забруднення атмосферного повітря.

Основні поняття

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба). Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR). За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м³.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

СR=LADD*SF,                 (5)

де: LADD - середня добова доза протягом життя , мг/(кг*доба);

SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба)).

При застосуванні величини одиничного ризику розрахункова формула набуває вигляду:

СR=LADC*UR(6)

де: LADC - середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за весь період усереднення експозиції, мг/м³;

UR - одиничний ризик, (мг/м³).

Одиничний ризик розраховують із використанням величини 8Р, стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового споживання повітря (20 м³):

UR_i (м³/мг) = SF_i (мг/кг xдоба)^-1 х 1/70 кг х 20 (м³/добe)        (7)

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (РСR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

РСR = СR * РОР………….(8)

де: СR - індивідуальний канцерогенний ризик;

РОР - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При порівняльній характеристиці ризику іноді використовують величину популяційного річного ризику (РСRа), що являє собою розраховану кількість додаткових випадків раку протягом року:

РСRа = Ʃ(С_i * UR_i )* РОР /70……..(9)

де: С_i - середня річна концентрація і-тої речовини;

РОР - чисельність популяції, що зазнає впливу, чол.

UR_i - одиничний ризик протягом життя (70 років).

Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох хімічних сполук розглядають як адитивний. При аналізі доцільно групувати досліджувані канцерогени з урахуванням виду та/або локалізації пухлин. У цьому випадку розрахунок сумарних канцерогенних ризиків здійснюють окремо для кожної групи (наприклад, для раку легень, пухлин печінки тощо).

Таким чином, за впливу декількох канцерогенів сумарний канцерогенний ризик розраховують за формулою:

СR_Т=Ʃ CR_{i………………}(10)

де: СR_T- загальний канцерогенний ризик для шляху надходження Т;

СR: - канцерогенний ризик для .і-тої канцерогенної речовини.

Приклад 1 розрахунку канцерогенного ризику, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря бенз(а)піреном.

Розраховуємо середню добову дозу впливу бенз(а)пірену на населення міста, де концентрація бенз(а)пірену в атмосферному повітрі становить 0,95 * 10^-6 мг/куб.м.

Використовуючи стандартні дескриптори експозиції, проводимо розрахунок за формулою:

LADD = [(Са * Тоut * Vоut) + (Сh * Тіn * Vіn)] * ЕF * ЕD/(ВW *АТ * 365)

Результати розрахунку

LADD = [(0,95 * 10^-6 * 8 * 1,4) +(1,0^-6 * 0,95 * 10 * 16

* 0,63)] * 350 * 30/ (70 * 70 * 365) = 0,12 * 10 мг/кг-доба

При використанні лінійної моделі величина індивідуального ризику буде складати:

СR = LADD*SF = 0,12* 10^-6 * 3,1=0,37 * 10^-6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті становить