Забруднення атмосферного повітря на промислових підприємствах

одному заводі ряд виробничих процесів може спричинити викиди різних забруднюючих речовин, включно з газоподібними (наприклад, при виробництві азотної, сірчаної кислот, віскози та добрив, а також теплової енергії в котельнях.

У додатку 1.1 наведена загальна класифікація найпоширеніших промислових виробництв, які є значними забруднювачами атмосферного повітря [6].

1.1.1. Основи формування твердих і рідких забруднювачів атмосферного повітря

Численні дослідження вчених-екологів засвідчують, що зі всієї кількості забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, близько 90 % становлять газоподібні речовини і близько 10 % — тверді та рідкі частинки.

За оцінками вчених, в атмосферу всього потрапляє близько 3 х  т газоподібних, рідких і твердих забруднювальних речовин. Зараз на частку людської діяльності припадає близько 10 % від цієї кількості.

З інтенсивним розвитком промисловості кількість шкідливих викидів в атмосферу може збільшитися в декіль-ка разів.

В індустріально розвинених країнах, таких як США, Англія, Німеччина, Японія та ін. кількість викидів в атмосферу забруднюючих речовин у цей час становить від 350 до 1000 кг за рік на одну особу. В 2010 році річні викиди шкідливих речовин в атмосферу, за прогнозами вчених, можуть сягнути приблизно 10⁹ т.

Характеристика викидів забруднюючих речовин, які відносяться лише до антропогенних джерел, зокрема, в промислових підприємствах.

Викиди шкідливих речовин в атмосферу можна поділити на чотири групи: тверді, рідкі, теплові та парогазоподібні.

Причини утворення твердих речовин (виробничий пил) залежать від типу виробничого процесу та його характеру.

а) механічна обробка різних речовин (буріння, розрівнювання, заповнення, подрібнення, розмелювання, полірування тощо), б)  транспортування сипких матеріалів (навантажувально-розвантажувальні процеси, просіювання, змішування тощо).

Одним із значних джерел викидів твердих речовин в атмосферу є металургійна промисловість, зокрема виробництва сирого чавуну (агломерація і доменні печі), сталі (кисневі конвертори та тандем-печі або двополюсні печі), феросплавів, ливарні дільниці та вагранки, коксові установки або генератори.

Основним небезпечним виділенням з доменних печей є колошниковий газ і доменний шлак, в яких є значна кількість пилу.[2]

Гранулометричний склад і концентрація та хімічний склад пилу в доменних газах суттєво відрізняється й залежить від фізичних і хімічних властивостей застосованої сировини. Кількість пилу, що утворюється в доменних печах, становить від 20 до 300 кг/т сирого чавуну або від 2 до 30 % його виробництва. Концентрація пилу змінюється від 10 до 20 мг/м³. Хімічний склад пилу в процесі агломерації: 50 % заліза, по 10 % оксидів кремнію, кальцію та алюмінію, приблизно по 2 % вуглецю, сірки та оксиду магнію. Найбільшим джерелом виділення пилу на металургійних підприємствах є електродугові печі. З джерел літератури відомо, що на 1 т виробленої сталі виділяється 5 - 9 кг пилу.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБРУДНЕНЬ

Виділення твердих і рідких забруднень переважно базується з аналогічними принципами. їх, як правило, об’єднують у групу забруднень у вигляді “частинок”.

Рідкі забруднення (туман, краплі) утворюються: а) при конденсації випарів; б) при розпилюванні або розтіканні рідин; в) у результаті хімічних або фотохімічних реакцій.

Пари можуть конденсуватися внаслідок охолодження в суміші з повітрям або іншим неконденсованим газом. Залежно від точки плавлення конденсованих речовин утворюються рідкі або інколи тверді частинки. Рідина знаходиться в рівновазі з парою при певній температурі й тиску. Якщо парціальний тиск пари в газі перевищує зрівноважуючий