Екологічний моніторинг довкілля. Зміст курсової роботи

коефіцієнт, який визначається залежно від відношення Х/Х_м і коефіцієнта F.

, при Х/Х_м≤1                (25)

, при 1<Х/Х_м≤8                                            (26)

, при Х/Х_м>8, F≤1,5           (27)

, при Х/Х_м>8, F>1              (28)

Розрахунки записують у вигляді таблиці (табл. 6).

Таблиця 6

X	X/Xм	S1	C	CГДК макс.разове
X1			С1
X2			С2
Xм			См≤СГДК

Оскільки у газоповітряній суміші, що викидає завод, присутні речовини, концентрації яких перевищують ГДК, слід з'ясувати відстані, на яких ці концентрації досягають допустимих значень (табл. 7).

Таблиця 7

Приклад розрахунку по заводу з виробництва азбесту

	Сірчаний  газ	Сірко- водень	Пил нетоксичний	Відстань, на якій встановлюється концентрація в межах ГДК
1	2	3	4	5
100/Хм=
S1=
Cx=
ГДКмакс. разова
200/Хм=
S1=
Cx=
ГДКмакс. разова
300/Хм=
S1=
Cx=
ГДКмакс. разова
500/Хм=
S1=
Cx=
ГДКмакс. разова
1100/Хм=
S1=
Cx=

Для проведення розрахунків щодо ефекту сумації враховують, що сума концентрацій речовин, наділених ефектом сумації, нормована на їх гранично допустимі рівні і не повинна перевищувати 1:

, де С₁, С₂, ..., С_n— фактичні концентрації речовин в атмосфері;

ГДК₁, ГДК₂, .... ГДК_п — гранично допустимі концентрації тих самих речовин.

Речовини з ефектом сумації окремо можуть мати концентрації, що не перевищують ГДК, і бути нешкідливими, але разом вони діють, як і речовини, вміст яких перевищує ГДК. Ефект сумації мають такі групи речовин:

1) ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид; 2) ацетон, фенол; 3) ацетон, ацетофенол; 4) ацетон, фурфурол, формальдегід, фенол; 5) ацетальдегід, вінілацетат; 6) аерозолі п'ятиокисного ванадію і окисли марганцю; 7) аерозолі п'ятиокисно-го ванадію і триоксидів хрому; 8) аерозолі п'ятиокисного ванадію і сірчистий ангідрид; 9) бензол і ацетофенол; 10) озон, діоксид азоту, формальдегід; 11) оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, гексан; 12) сірчистий ангідрид, аерозоль сірчаної кислоти; 13) сірчистий ангідрид і сірководень; 14) сірчистий ангідрид і діоксид азоту; 15) сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, діоксид азоту і фенол; 16) сірчистий ангідрид, фенол.

Деякі інші, менш поширені, речовини теж характеризуються ефектом сумації.

Розділ 3. Визначення кількості та місць розташування постів спостереження за станом атмосферного повітря.

3.1. Види постів спостереження.

Обґрунтувати необхідність здійснення спостережень і контролювання стану атмосферного повітря. Встановити кількість постів спостереження і місця їх розташування.

Пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря бувають стаціонарні, маршрутні та пересувні.

Кількість стаціонарних постів визначають залежно від чисельності населення (табл. 8).

Таблиця 8

Залежність кількості стаціонарних постів спостереження від чисельності населення

Кількість населення, тис.осіб	<50	50 - 100	100 - 200	200 - 500	500 - 1000	1000 - 2000	>2000
Кількість постів, шт.	1	2	3	3 - 5	5 - 10	10 - 15	15 - 20

Площа досліджуваної області N: X тис.км².

Кількість населення : H тис. осіб.

Площа району, в якому розміщено завод: S км².

Маршрутні пости розміщують в точках перетину концентричних кіл з радіальними лініями, що вказують напрямки світу (рис. 1).

Концентричні кола мають такі радіуси: 0,5R; R; 1,5R.

R= 20∙Н                                        (29)

де Н — висота джерела викиду, м.

Для заводу з виробництва азбесту, що має висоту джерела викиду 40 м, концентричні кола будуть мати радіуси 400; 800 і 1200 м. При маршрутних спостереженнях проби повітря необхідно відібрати у 24 точках.

Рис. 1. Схема розташування маршрутних постів спостереження

Пересувний (підфакельний) пост розміщують під димовим факелом.

Відбір проб проводять за напрямком вітру в точках перетину переважаючого напрямку з колами радіусами 0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км, на межі санітарної зони та на межі санітарної зони + 200 м, а також на відстані формування максимальних концентрацій. На кожному колі, по обидві сторони від осі факела, на відстані 1/25R кола, встановлюють ще 2 пости спостереження. Точки відбору проб на пересувних постах спостереження показують графічно (рис. 2, 3).

Рис.2. Схема розташування маршрутних постів спостереження

Рис. 3. Розміщення пересувних постів для заводу з виробництва азбесту

При спостереженнях за допомогою пересувних постів основні відстані розміщення точок відбору проб повітря від джерела забруднення такі:

1,8,15 - 52 м; 2,9,16 - 105 м; 3,10,17 - 200 м; 4,11,18 - 500 м;

5,12,19 - 1000 м; 6,13,20 - 1100м (СЗЗ_уточ.); 7,14,21 - 1300 м (СЗЗ_уточ. + 200 м).

3.2. Визначення речовин, які підлягають контролюванню.

На стаціонарних постах обов'язково проводять спостереження за такими речовинами, як пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, оксид азоту і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. Ці спостереження проводять, якщо підприємства впливають на місця розташування постів.

На маршрутних постах проводять спостереження за тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК, та додатково за пилом, діоксидом сірки, оксидом вуглецю, оксидом азоту за умови, що вони є в газовій суміші викиду.

Спостереження під факелом проводять щодо типових для підприємства інгредієнтів. У зоні максимального забруднення аналізують концентрації всіх речовин, що викидаються, за межею санітарної зони — лише ті речовини, концентрації яких перевищують ГДК.

Завдання.Навести в табличній формі (табл. 9) перелік речовин, що підлягають контролю.

Таблиця 9

Речовини, що підлягають контролю (поблизу заводу)

Пости спостереження	Кількість постів	Речовини, що контролюються
		за обов’язковою програмою	перевищують ГДК
Маршрутні
Пересувні
Стаціонарні

Підібрати та обґрунтувати метод відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу та запропонувати прилади контролю за концентраціями забруднюючих речовин.

Пояснити принцип вибору переліку речовин, що підлягають контролю