Мета і етапи підготовки курсової роботи

Валовий внутрішній продукт та національний дохід, їхня роль у процесі суспільного відтворення.

110.  Споживання і заощадження: сутність та вплив на суспільне відтворення.

111.  Національне багатство, його структура та роль у суспільному відтворенні.

112.  Доходи і витрати населення та їх вплив на суспільне відтворення.

113.  Податки та їх роль в економічному відтворенні.

114.  Державний бюджет та його вплив на суспільне відтворення.

115.  Інфляція та її вплив на суспільне відтворення.

116.  Держава в системі суспільного відтворення.

117.  Соціальна політика держави та її вплив на відтворення людського ресурсу.

118.  Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів.

119.  Соціальна захищеність населення.

ЯК ПИСАТИ КУРСОВУ РОБОТУ:

додаткові поради

Зверніть особливу увагу на текст, надрукований ОСЬ ТАКИМИ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ!

Перш за все, уважно ознайомтеся із вказівками щодо написання курсової роботи, розданими окремо.

На що слід звернути особливу увагу?

По-перше – «Навіщо виконувати курсову роботу?». Метою є розвиток Вами певних аналітичних навичок, здатності знайти, підібрати необхідний матеріал, виділити у ньому головне та викласти це на папері, побачити відмінності між навчальною та науковою літературою, попрактикуватися у грамотному викладанні Ваших думок, поглибити Ваші знання із тієї теми курсу політекономії, яка Вас зацікавила, ознайомитися із університетською бібліотекою тощо. Отримання оцінки також є метою, але я б на оцінку дивився як на винагороду за те, що Ви попрацювали, отримали знання про щось нове самі та виклали це на папері для інших.

У зв’язку із цим одразу застерігаю Вас проти пошуку готової роботи в Інтернеті чи ще десь (існує велика кількість „консалтингових агенцій” для студентів) з тим, щоб здати її як власну. По-перше, цей шлях із великою ймовірністю призведе Вас до негативної оцінки за «виконану» роботу. По-друге, він не дозволить Вам досягти вищеназваних цілей, пов’язаних із виконанням курсової роботи, тобто дізнатися про щось нове для себе. По-третє, такий шлях є обманом і себе, і викладача, відомим під назвою «плагіат». Щодо цього можете ознайомитися із статтею «Что такое плагиат?», розміщеною в інтернеті за адресою http://www.osvita.org.ua/articles/?article_id=68. При цьому я не маю нічого проти користування інтернетом для пошуку джерел, якими Ви скористаєтесь при написанні роботи, але – робіть посилання!

Наголошую на цьому ще раз: РОБІТЬ ПОСИЛАННЯ ЩОРАЗУ, КОЛИ ВИ БЕРЕТЕ ПЕВНИЙ ТЕКСТ ІЗ ДЖЕРЕЛА. Для цього, по-перше, дані про це джерело вносяться до списку літератури під певним порядковим номером. Те, як правильно оформлювати список літератури, Ви можете зрозуміти, продивившись рекомендовану літературу до будь-якої із тем у вказаному зеленому посібнику. Завжди слід вказати назву матеріалу та прізвища його авторів. По-друге, після тексту або таблиці, малюнку тощо Ви у квадратних дужках розміщуєте посилання. Ось так: [3, с. 110-120]. Цей запис означає, що при написанні тексту, який передує посиланню, Ви скористалися матеріалом, викладеним на сторінках 110-120 статті чи книги, вказаної у списку літератури під номером 3. Якщо це інтернет-джерело, то зрозуміло, що окремих сторінок у ньому немає та вказувати їх не потрібно. Якщо Ви наводите думку із джерела дослівно (себто цитуєте), не забудьте виділити цю думку лапками: “...”.

Щодо джерел. СКОРИСТАТИСЯ ТІЛЬКИ П’ЯТЬМА ПІДРУЧНИКАМИ ІЗ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ОСНОВ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ АБСОЛЮТНО НЕДОСТАТНЬО. Ви повинні також використати монографії та статті із наукових журналів (основні наукові журнали – це «Економіка України», «Економіст», «Фінанси України», «Вісник НБУ» та ін., російські «Вопросы экономики», «Экономист», «Мировая экономика и международные отношения»). Причому серед Ваших джерел обов’язково мають бути вказані статті за 2005-2007 роки. Якщо цього не буде, то це наводить на певні думки стосовно того, що Ви написали свою роботу кілька років тому... Воно Вам потрібно? Скільки джерел використовувати? Вважається, що слід