.
В результаті проведених розрахунків встановлено, що зазначену витрату нафти в трубопроводі забезпечить послідовна робота одного магістрального насоса. При цьому напір, який підлягає регулюванню, становить 29 м, тобто за формулою (2.1)
Знаходимо спожиту потужність насосів НПС при регулюванні режимів роботи способом дроселювання
кВт.
Обчислюємо втрати потужності насосів на регуляторі тиску
кВт.
2.2.2 Регулювання байпасуванням
Для реалізації даного способу регулювання в обв’язці магістральних насосів повинні бути передбачені обвідні лінії – байпаси.
Подача насосів НПС при регулюванні байпасуванням визначається за формулою
, (2.5)
де – коефіцієнти математичної моделі сумарної напірної характеристики ГНПС для конкретної схеми роботи насосів;
– загальні втрати напору у прилеглій ділянці трубопроводу.
Годинна подача насосів ГНПС при реалізації регулювання способом бай пасування
. (2.6)
Знаходимо ККД насоса при регулюванні бай пасуванням
. (2.7)
Визначаємо потужність насосів ГНПС, що витрачена на перекачування рідини при регулюванні режиму роботи способом бай пасування
. (2.8)
Втрати потужності у байпасній лінії знаходимо за формулою (2.9)
. (2.9)
Коефіцієнти сумарної напірної характеристики ГНПС при роботі одного магістрального насоса
м, с2/м5, загальні втрати напору у трубопроводі становлять м, а напір, створений насосами ГНПС рівний м.
Подача насосів при регулюванні байпасуванням буде рівною
м3/с.
Годинна подача насосів при реалізації регулювання способом байпасування
м3/год.
Визначаємо ККД магістрального насоса при регулюванні байпасуванням
.
Знаходимо потужність насосів нафтоперекачувальної станції, що витрачена на перекачування нафти при регулюванні режиму роботи способом бай -пасування
кВт.
Визначаємо втрати потужності у байпасному трубопроводі
кВт.
2.2.3 Регулювання обрізуванням робочих коліс насосів
Обточування (обрізування) робочих коліс відцентрових насосів по зовнішньому діаметру – один з найбільш поширених способів регулювання режиму роботи магістрального трубопроводу шляхом зміни характеристики насоса. Суть способу в тому, що робоче колесо як симетрична відносно осі конструкція може бути обточене на станку по зовнішньому діаметру, що спричинює суттєву зміну напірної характеристики насоса. Слід зазначити, що обрізування робочих коліс супроводжується зниженням ККК насосів.
Вважаємо, що обрізуванню підлягають в однаковій мірі ротори всіх насосів. Знаходимо надлишок напору, що створюється ротором одного насоса при заданій витраті транспортованої рідини.
, (2.10)
де – напір, що підлягає регулюванню при реалізації режиму перекачування із заданою витратою рідини;
– кількість магістральних насосів, що працюють послідовно при заданій витраті рідини.
Визначаємо напір, який повинен створювати магістральний насос з обточеним робочим колесом
. (2.11)
Необхідний ступінь обрізування робочого колеса магістрального насоса визначаємо за формулою
. (2.12)
Порівняємо необхідний ступінь обрізування з допустимим , значення якого вибирається залежно від величини коефіцієнта швидкохідності насоса.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.