Обґрунтування необхідності досліджень речовинного складу порід як основи для вирішення геологічних завдань, страница 5

1.  Створення тестової вибірки даних ГДС (свердловини з керном, випробуваннями).

2.  Прив'язка керна.

3.  Уточнення мінерального складу, констант, зв'язків «керн-керн» по пластах, критичних значень.

4.  Встановлення зв'язків «керн-ГДС».

5.  Проведення обробки даних ГДС на тестовій вибірці:

·  літологічне розчленування розрізу;

·  виділення пластів-колекторів;

·  визначення ефективної товщини;

·  визначення їх характеру насичення;

·  визначення значень коефіцієнтів пористості, проникності і нафтонасиченості.

6.  Зіставлення результатів інтерпретації матеріалів ДВС з даними досліджень керна, випробувань, експлуатації. Вибір оптимальних алгоритмів, що забезпечують найбільш достовірну інтерпретацію як в свердловинах з розширеним комплексом ДВС, так і зі стандартним (обов'язковим).

7.  Оцінка достовірності результатів. У разі поганої збіжності даних керна і ГДС необхідно розібратися в причинах розбіжностей і, можливо, переглянути залежності, константи, критичні значення.

До обробки всіх свердловин приступають тільки після створення методики.

3.2. Схема літолого-петрофізичного обґрунтування інтерпретації комплексу ГДС

Багато завданнь, що стоять перед геофізиками при інтерпретації комплексу ГДС, вимагають одержання значень вмісту мінералів і немінеральних компонентів замість узагальнених літологічних характеристик (таких як глинистість, пористість та ін).

Перехід до визначення мінерально-компонентного складу гірських порід (МКСГП) вимагає отримання для окремих мінералів і немінерально компонентних петрофізичних зв'язків, які використовувалися для інтерпретації методів ГДС з допомогою гранулометричних характеристик порід. Такий перехід дозволить найбільш коректно використовувати геофізичні характеристики гірських порід для опису геологічної моделі досліджуваного пласта.

Визначення вмісту мінералів і немінеральних компонентів комплексу ГДС з додаванням методів елементного аналізу та попередньої літолого-петрофизичних налаштувань проводиться за схемою, наведеною на рисунку. 3.1.

Першим етапом, відповідно до поставленого геолого-промислового завдання є уточнення об'єкта досліджень, як правило, на підставі апріорної інформації, що міститься в базі знань. В якості такої інформації можуть бути використані як результати стандартних геофізичних досліджень передбачуваного об'єкта, так і, наприклад, палеографічні реконструкції, причому кордони об'єкта можуть сильно відрізнятися від прийнятих геологічних кордонів. Наприклад, деякі різновікові пласти, утворені в схожих геологічних умовах та належать до споріднених фацій, можуть бути об'єднані в єдиний об'єкт. З іншого боку, стратиграфично одновікові породи, навіть утворені в одному палеобассейні осадконакопичення, іноді необхідно розділяти на різні об'єкти, наприклад, при різних джерелах знесення. Межі об'єкта повинні бути уточнені в процесі роботи.

Для вирішення поставленого геолого-промислового завдання на досліджуваному об'єкті вибираються опорні свердловини з відбором керна і найбільш повним комплексом ГДС. Опорні свердловини повинні розташовуватися на об'єкті так, щоб найбільш повно охарактеризувати об'єкт по площі. Причому важливим критерієм вибору цих свердловин є можливість проведення в них додаткових методів в майбутньому - якщо для вирішення поставленого завдання необхідно буде розширити комплекс ГДС.

Рис. 3.1. Узагальнена схема літолого-петрофізичного налаштування комплексу ГІС

З відібраного в процесі буріння керна колекція складається так, щоб охарактеризувати зміну властивостей порід  по розрізу. На всіх зразках керна з колекції проводяться вимірювання літолого-петрофізичних характеристик породи: петрографічних, стандартних петрофізичних і ядерно-фізичних.