4 - вільний розчин; а-в - падіння електричного потенціалу в подвійному електричному шарі (потенціал Нернста); б-в - падіння потенціалу в дифузному шарі (электрокинетический потенціал)
У практиці дослідження керна з метою отримання коефіцієнта відкритої пористості застосовується нагрівання зразків до температури 105 °С після екстрагування і відмивання від солей. Нагрівання до 105 °С дозволяє видалити не всю рихлозв’язану воду воду, а тільки основну її частину.
Поровий простір, по якому може пересуватися вільна вода, називається ефективною пористістю (Кп кеф) і математично записується рівнянням, в якому всі змінні виражені в частках:
Кп кеф = Кп (1 - Ків) (2.4)
Ефективний по воді поровий простір колектора може бути заповнений вуглеводнями (УВ), які видобуваються в процесі експлуатації покладів : первинної, недовитісненої вуглеводнями в процесі заповнення резервуара; вторинної, яка використовується для підтримки пластового тиску.
Поровий простір колектора, заповнений рухомим флюїдом: водою, нафтою, газом, - називається динамічної пористістю. Вона виражається через залишкову водонасиченість і коефіцієнт невидобувної нафти (Кно):
Кп дін = Кп [1 - (Ков ♦ Кно) (2.5)
Запропонована модель може бути використана для вирішення різних завдань, що стоять перед геологами-нафтовиками, буровиками, розробниками покладів вуглеводнів.
Найбільш актуально використання запропонованої моделі при підрахунку запасів вуглеводнів.
3. ВИКОРИСТАННЯ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ДАНИХ ПРИ ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ КОЛЕКТОРІВ ТЕРРИГЕННЫХ
3.1. Петрофізичне забезпечення інтерпретації даних комплексу ГДС
Найбільш надійну інформацію про фільтраційно-ємнісних і фізичних властивостях порід можна отримати, тільки вивчаючи зразки керна. Але здійснити буріння кожної свердловини зі 100% виносом керна практично не вдається і економічно недоцільно. У зв'язку з цим у практиці проведення геолого-розвідувальних робіт прийнята наступна схема: на етапі пошуку і початкової стадії розвідки родовища на підставі проведених регіональних робіт проводиться відбір керна з потенційних пластів-колекторів, які можуть бути; на етапі розвідки та експлуатації керн відбирається тільки із спеціально вибраних опорних свердловин, а основна маса свердловин буриться без відбору керна. Таким чином, на родовищі керном представлені тільки обмежене число точок пластопересічень, а основний обсяг інформації про поклади виходить при інтерпретації даних ГДС.
Колекція керна використовується для налаштування системи переходу від фізичних властивостей порід, які визначаються в результаті проведення ДВС, до геологічних параметрів.
ГДС в основному використовуються при розвідці і експлуатації родовища для вирішення двох техніко-економічних завдань:
1. оперативної інтерпретації з метою прийняття рішення про подальше функціонування свердловини: спускати обсадну колону, проводити перфорацію і т. д.;
2. підрахунку геологічних і видобувних запасів вуглеводнів.
Для вирішення перерахованих вище завдань за матеріалами ГДС виконують:
Ø літологічне розчленування розрізу, кореляцію розрізу свердловини, ідентифікацію в розрізі досліджуваної свердловини стратиграфічних горизонтів, виділених в опорних свердловинах і визначення меж цих горизонтів;
Ø виділення в розрізі колекторів;
Ø визначення їх характеру насиченості;
Ø розрахунок в колекторах коефіцієнтів пористості (Кп), нафтогазонасиченості (Кнг), проникності (Кпр);
Ø визначення міжфлюїдних контактів, контактів нефтегазонасичених товщин;
Ø визначення пластових температур і тисків;
Останнім часом, особливо після публікацій М. М. Елланського [19], перед інтерпретацією геофізичних досліджень ставиться завдання оцінки очікуваного складу припливу.
При підрахунку запасів необхідно виробити методику інтерпретації даних ГДС. Створення методики може носити інтерактивний характер і складається, як правило, з таких кроків:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.