Петрофізична залежність виду Рн=f(кв)
Питомий опір рн.п породи з частковим водонасиченням обсягу пор визначається виразом рн. п.=Рн рв. п.
де Рн — параметр насичення, запропонований Ст. Н. Дахновим, що показує, у скільки разів зростає величина рн.п частково водонасиченої породи порівняно з її питомим опором рв.п при повному насиченні водою обсягу пір.
Величина Рн залежить від об'ємної вологості wi або коефіцієнта водонасичення кв, а також від геометрії обсягу, займаного в порах залишковою водою.
Розрізняють два види зв'язку між Рн і кв за способом їх отримання
1.Для кожного зразка, що представляє досліджуваний колектор, розраховують кілька значень Рн = рн.п/рв.п при різних значеннях кв, що змінюють в межах кво<кв<1. При цьому Рн змінюється в межах Рн.перед>Рн>1, де кво і Рн.перед відповідно коефіцієнт залишкового водонасичення і граничне (максимальне) значення Рн, що відповідає кво. В результаті таких досліджень для кожного зразка отримують індивідуальну залежність Рн=f(кв). Надалі зв'язку Рн=f(кв), отримані для окремих зразків, об'єднують в одну групу, що характеризує певний клас колектора.
2. Для кожного зразка досліджуваної колекції визначають величину кв.про відповідне йому значення Рн.перед. Потім наносять точки з координатами Рн.перед, кв.про для різних зразків на бланк і методом найменших квадратів і отримують статистичну зв'язок Рн.перед - кв.про для всього геологічного об'єкт.
Залежно Рн=f(кв) першого роду характеризують зв'язок параметрів Рн і кв в перехідній зоні нафтової або газової поклади в недонасичених вуглеводнями колекторах, а залежність Рн.перед — f(кв.o)—в зоні граничного насичення поклади вуглеводнями.
Зв'язок між параметрами Рн і кв висловлюють емпіричними формулами Рн=ак-пв або Рн=до-пв , де а і n-константи, що характеризують певний клас продуктивного колектора.
Для значної частини об'єктів отримано нелінійні (у подвійному логарифмічному масштабі) зв'язки Рн—f(кв), які можна представити сукупністю відрізків зв'язків Рн=f(кв) з різним n.
В колекторах зі складною геометрією пір залежності Рн=f(кв) істотно відмінні від залежностей для міжзернових колекторів. Так, для кавернозної породи 1<n<1,3, а для тріщинуватих n>>2. Для тріщиновато-кавернозної можливі різні породи n в залежності від того, який вплив переважає на величину рнп — тріщин або каверн.
У гідрофобних колекторах з міжзерновою пористістю, а також змішаного типу (міжзернові пори, каверни, тріщини) n>2, причому відмінність n від 2 тим більше, чим вище ступінь гідрофобізації колектора. Це пояснюється різким збільшенням звивистості струмових ліній завдяки уривчастості плівки води на поверхні пор, викликаної гідрофобізацією поверхні порового простору.
У гідрофільних колекторах n знижується із збільшенням глинистості (n<<2).
3. Використання результатів петрофізичних досліджень при комплексної інтерпретації геофізичних даних
Важливе місце в процесі комплексної інтерпретації геофізичних даних займає фізико-геологічна модель – узагальнення та формалізоване уявлення про основні геологічні і фізичні характеристики досліджуваного геологічного об'єкта. Фізико-геологічні моделі змінюються залежно від цілей геофізичних досліджень (прогноз, картування, пошук або розвідка) [6-9].
Фізико-геологічна модель може бути представлена графічно у вигляді масштабного зображення (розрізів, профілів), або аналітично описана за допомогою рівнянь і табличних даних.
Три основних фактори, які визначають фізико-геологічну модель:
· фізичні властивості гірських порід;
· геометричні розміри, форма і глибина об'єкта;
· вплив перешкод геологічного і негеологічного походження.
Інформація про фізичні властивості гірських порід використовується на всіх стадіях геологорозвідувального процесу. Фізичні властивості змінюються в залежності від їх складу, віку, глибини залягання, ступеня метаморфізму та інших факторів. Ці всі зміни повинні знайти відображення у фізико-геологічної моделі.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.