Камені в сечовивідному каналі (сечівникові) (Протокол ведення хворих)

введення металічного бужа в сечівник дає можливість діагностувати рівні стріктур, локалізувати камінь та перемістити його в сечовий міхур;

-  оглядову урограму  в боковій проекції, на якій визначається місце знаходження каменя та його розміри;

-  висхідну уретроцистограму, на якій виявляють наявність стріктури сечівника, його дивертикули, а по тіні, або дефекту наповнення визначають розміри та локалізацію каменя;    

З лабораторних методів дослідження користуються всіма загальноприйнятими методами для обстеження хворого:

-  загальний аналіз крові

-  загальний аналіз сечі

-  посів сечі

-  сечовина і креатинін крові

-  глюкоза крові

-  ЕКГ

При відсутності запальних процесів аналіз крові без змін. В сечі спостерігається еритроцитурія та лейкоцитурія. Часто спостерігається бактеріурія. У випадку гострої затримки сечі чи хронічній нирковій недостатності - підвищення рівня краетиніну та сечовини в сироватці крові.

                ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ КАМЕНІВ

                   СЕЧОВИВІДНОГО КАНАЛУ (СЕЧІВНИКА).

Камені переднього відділу сечовивідного каналу видаляють спеціальними щипцями, затискачами, пінцетом. При необхідності виконують меатотомію. Ці маніпуляції можна виконати в амбулаторно-поліклінічних умовах. У випадку локалізації каменя в проксимальному відділі сечівника металічним бужом його можна перемістити в сечовий міхур з метою подальшого виконання цистолітотріпсії(ЕГЦЛТ). В умовах урологічного відділення під внутрішньовенним наркозом можливе видалення каменя петлями Пашковського В.П., або Дорміа.  У випадку анурії та неможливості інструментального видалення і переміщення каменя в сечовий міхур через наявність стріктур накладають епіцистостому  та  виконують уретролітотомію.

               ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ КАМЕНІВ        

                              СЕЧОВОГО МІХУРА.                                     

-  профогляди;

-  диспансеризація;

-  патогенетичне лікування сечокам’яної хвороби;

-   нормалізація прохідності сечівника;

-  резекція дивертикулів сечовивідного каналу;

-  адекватна а/б терапія, згідно посівам сечі.

  7.ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ ДО ПРОТОКОЛУ

                       ВЕДЕННЯ ХВОРИХ.

7.1.   Модель клінічного випадку:

Хвороба  - камені сечовивідного каналу (сечівника).

Ускладнення –

Код по МКХ – 28/1

7.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта:

Клінічні симптоми: значні труднощі при сечовиділенні, болі в сечівнику та промежині, гематурія, піурія.   

7.1.2.Порядок включення пацієнта до протоколу:

-  пацієнти  з каменями сечівника.

-  стан хворого, що підпадає критеріям та ознакам діагностики даної моделі пацієнта.

7.1.3.Вимоги до амбулаторно–поліклінічної діагностики:

7.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання амбулаторно-поліклінічної діагностики.

-  фізікальне обстеження: збір анамнезу, скарг та огляд хворого, включаючи пальпацію сечовивідного каналу на протязі та пальцеве ректальне обстеження, визначає локалізацію та розмір каменя, наявність нориць сечівника;

-  алгоритм ОУ :визначається тінь каменя в проекції сечівника;

-  алгоритм висхідної уретроцистограми (пневмоцистограми)- наявність дефекту наповнення  в сечівнику, визначення розміру каменя, наявність стріктури сечівника та нориць;

-  катетеризація сечівника металічним бужом – визначає локалізацію каменя та стріктур. У випадку гострої затримки сечі - є лікувальною маніпуляцією (зміщення каменя в сечовий міхур, евакуація сечі з сечового міхура).

7.1.5.Вимоги до амбулаторно – поліклінічного лікування.

У випадку не можливості видалення каменя з зовнішнього отвору уретри та катетеризації сечового міхура при гострій затримці сечі – госпіталізація в урологічний стаціонар. 

7.1.6.Вимоги  до стаціонарної діагностики.

7.1.7.Характеристика алгоритмів і особливостей виконання стаціонарної діагностики.

-   фізікальне обстеження: збір анамнезу, скарг та огляд хворого, включаючи пальпацію сечовивідного каналу на протязі та пальцеве ректальне обстеження, визначає локалізацію та розмір каменя, наявність нориць сечівника;

-  алгоритм ОУ :визначається тінь каменя в проекції сечівника;

-  алгоритм висхідної уретроцистограми (пневмоцистограми)- наявність дефекту наповнення  в сечівнику, визначення розміру каменя, наявність стріктури сечівника та нориць;

-  катетеризація сечівника металічним бужом – визначає локалізацію каменя та стріктур. У випадку гострої затримки сечі - є лікувальною маніпуляцією (зміщення каменя в сечовий міхур, евакуація сечі з сечового міхура).

7.1.8.Вимоги до стаціонарного лікування.;

Після поступлення  хворого в урологічний стаціонар проводиться необхідне дообстеження, яке з певних причин не могло бути виконано на амбулаторно-поліклінічному етапі. Вирішується питання про вид лікування, який показаний кожному, окремо взятому хворому. Під внутрішньовенним наркозом камені сечівника видаляються спеціальними щипцями, затискачами чи петлями Пашковського або Дорміа. Також можливе видалення каменя через сечівникові норицю. При неможливості видалення каменя інструментально, його намагаються змістити в порожнину сечового міхура, з метою проведення, в подальшому, цистолітотріпсії. Якщо змістити в сечовий міхур чи видалити камінь інструментально не вдається, виконують хірургічне видалення каменя - уретролітотомією з попередньою епіцистостомією. У випадках, коли камінь локалізувався в дивертикулі, одночасно проводять резекцію дивертикул. В разі локалізації каменя в простатичному відділі сечовивідного