Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 7

При аналізі факторів формування екологічної свідомості ми умовно розділили їх на зовнішні й внутрішні.  У цьому зв'язку особлива увага приділили пізнавальній сфері особистості як внутрішньому факторові, а із числа зовнішніх ми акцентуємо ціннісні орієнтації суспільства. Саме на основі організованого пізнання здійснюється процес утворення, а на підставі характеру  цінностей, що формуються, будується діяльність людини. З огляду на індивідуальні особливості сприйняття й мислення, можна найбільше ефективно використати інформаційний потенціал природного навколишнього середовища в процесі розвитку особистості. цінності, Що Сформувалися, лежачі в основі духовно^-морального, эстетического, трудового, екологічного виховання, служать детермінантою при організації взаємодії людини із природою.  Отже, для ефективної реалізації ідей екологічного утворення, формування экоцентрического свідомості й природоохоронної діяльності школярів облік цих факторів необхідний.

Для реалізації ідеї формування екологічної свідомості нами був обраний інформаційно-педагогічний потенціал природи як педагогічний фактор. При визначенні змісту цього потенціалу природи ми застосували положення теорії інформаційних полів, навчань про значимості зовнішніх умов у процесі розвитку особистості, впливі індивідуальних пізнавальних стилів на особливості діяльності людини, цінності формування суспільно важливих якостей, у тому числі гуманістичної установки відносно природи й суспільства.

Аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної літератури показав, що педагогічний потенціал природного навколишнього середовища визначається через функції взаємодії людини й природи в процесі життєдіяльності й утворення людини. У природному навколишнім середовищі виділяють наступні аспекти: природне середовище як джерело інформації, як фактор здоровьесбережения людини, як об'єкт творчого перетворення, як об'єкт эстетических переживань, як умова етичного, эстетического виховання й духовного розвитку особистості.

Взаємодія з миром природи в педагогічному процесі виконують такі функції, як психофізіологічна, психотерапевтична, реабілітаційна, функція спілкування, эстетическая, пізнавальна, профориентационная, що розвиває (С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин й ін.). Оцінюючи потенційні можливості природного середовища як фактора розвитку людини, можна визначити основні сфери, на які природа може зробити свій вплив: 1) фізичний розвиток, 2) психічний розвиток, 3) розвиток особистості.

А. В. Мудрик, виділивши основні фактори соціалізації, визначив навколишнє природне середовище як макро- і мезофактор. В останні роки все більше значення вчені надають макрофакторам соціалізації, у тому числі й природно-географічних умовах, оскільки встановлено, що вони як прямим, так й опосередкованим способом впливають на становлення особистості. Знання макрофакторів соціалізації дозволяє зрозуміти специфіку прояву загальних законів розвитку людини.

З погляду средового підходу (Л. И.Новикова, Ю.С. Мануйлов, Д. В. Григор'єв, Н.Л.Селиванова й ін.), природа є чинником в організації процесу навчання й виховання. Природне середовище може виступати як джерело перцептивного, фізичного, розумового, эстетического, творчого розвитку, а також саморозвитку й самопізнання людини; бути чинником эстетического, морального, інтелектуального, трудового, екологічного виховання (В. А. Сухомлинский, И. С. Матрусова, И. Н. Пономарева, Л. П. Симонова, В. М. Сенкевич, Е. А. Єлізарова, А. П. Печко, А. Ж. Овчинникова, Б. Т. Лихачов, И. Ф. Смольянинов, Ф. С. Худушкин й ін. А. А. Оганов: А. А. Романов, А. Швейцер, Т. А. Флоренская й ін.). Багатий  інформаційний потенціал може представляти основу навчально-виховного процесу, результатом якого  є формування нових знань, умінь, способів діяльності, переконань, цінностей, установок, подань, що навчаються у відношенні природи, людину й суспільства. Отже, інформаційно-педагогічний потенціал природи є коштовним чинником формування екологічної свідомості особистості і його необхідно використати в реалізації утворювального процесу.