Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 11

1.  Подання про природу, взаємодію природи й людини в різних соціальних групах підлітків й юнаків мають ряд загальних і відмітних характеристик.

2.  Пізнавальні особливості впливають на характер подань підлітків й юнаків про природу й формування провідних стратегій взаємодії з нею. Спостерігаються різні тенденції в прояві взаємозв'язків між даними явищами усередині досліджуваних нами груп. Це дає нам право затверджувати, що такий фактор як когнітивний стиль у процесі формування подання про природу й провідну стратегію взаємодії з нею є додатковим, діючим у зв'язці з іншими.

3.  Розходження між досліджуваними групами в провідних установках стосовно природи можуть свідчити про значну роль зовнішніх факторів у процесі формування відносини до природи, до яких варто віднести соціальну ситуацію розвитку, тип утворювальної програми, особливості процесу навчання, можливості взаємодії із природою.

4.  Характеристика подань учасників дослідження про социоприродной середовище, особливості їхні відносини до природи свідчать про недостатню сформованість екологічної свідомості в респондентів   підліткового і юнацького віку.

Виходячи з результатів етапу, що констатує, і сформульованої нами гіпотези, ми розробили програму формуючого експерименту й додаткового курсу для навчання старшокласників «Інформаційно-педагогічний потенціал природи і його використання в навчально-виховному процесі», що дозволяє реалізувати ідею застосування зазначеного потенціалу природи з метою формування екологічної свідомості що навчаються. Даний курс розроблений у рамках шкільного компонента додаткового утворення в старших класах загальноосвітніх шкіл. Вибір подібного напрямку не випадковий.

На сучасному етапі при визначенні освіченості людини (як загального показника культури) все більша увага приділяється не тільки спеціальним знанням, а різнобічності його розвитку, здатності до самостійного життєвого вибору, самоосвіті, самовдосконаленню, умінню орієнтуватися в сучасній системі цінностей і т.д. При розробці зазначеного спецкурсу ми постаралися реалізувати основні завдання додаткового утворення, покликаного розширити знання учнів, виробити актуальні прикладні вміння й навички. Розроблений курс представляє інтеграцію знань по різних дисциплінах: біології, этологии, географії, психології, соціології й т.д. Інформація, включена в зміст курсу, спрямована на розширення подань про природу і її можливості впливати на розвиток людини, формування когнітивної й етичної установки підлітків й юнаків відносно взаємодії із природним середовищем, і в цілому - на розвиток екологічної свідомості що навчаються.

Опираючись на основні положення  екологічного навчання й виховання,  ідеї синергетики й психолого-педагогічні принципи утворення, ми визначили наступні завдання спецкурсу:

1.  Створення мотиваційних і гносеологічних передумов для усвідомлення обучающимися суб'єктних властивостей природного середовища, що сприяє формуванню екологічної свідомості.

2.  Формування потреби учнів у взаємодії із природним середовищем як коштовним джерелом інформації, розвиток пізнавальної сфери учнів через розширення індивідуального арсеналу методів пізнання.

3.  Створення умов для стимулювання потреб учнів у самопізнанні, саморозвитку через визнання субъектности природи, пізнання її сутності й законів, що сприяють формуванню екологічної свідомості особистості.

Зміст експериментального курсу складається із трьох розділів: 1) «Природа як цінність для суспільства й людини», 2) «Інформаційний потенціал природного середовища» й 3) «Виховний і розвиваючий потенціал природи». Слід зазначити, що при реалізації змісту курсу в експериментальних умовах не використалися педагогічні терміни: назва курсу й тим орієнтоване на педагогів; зміст же тим адаптовано для вікових особливостей що навчаються й відповідає їхнім актуальним потребам.