Група злочинів проти життя. Убивство, доведення до самогубства, страница 3

Убивство заручника (п.3), тобто навмисне убивство особи, захопленого як заручника, відбувається з метою примуса державної або іншої організації або посадової особи зробити або утриматися від здійснення визначених дій, бажаних для винного. У випадку позбавлення життя заручника, що є представником влади або працівником правоохоронного органа, учинене варто кваліфікувати за правилами ідеальної сукупності по п.3 ч.2 ст.115 КК і статтям 348 або 349 КК.

Напуваючи убивством, зробленим з особливою жорстокістю (п.4), варто розуміти убивство, у процесі здійснення якого винний обирає такий спосіб або засоби позбавлення життя потерпілого або його близьких (присутніх на місці злочину), що заподіюють особливі фізичні або психічні страждання. При цьому, заподіяння таких особливих мучень або страждань повинне охоплюватися наміром винного. Особлива жорстокість також має місце у випадку убивства, що супроводжується знущанням над трупом. Випадки знищення або розчленовування трупа з метою приховання злочину, а також множинність заподіяних потерпілому ушкоджень до особливої жорстокості не відносяться. Особлива жорстокість буде мати місце також у випадку, коли винний використовував при убивстві безпомічний стан потерпілого, що усвідомлював, що його позбавляли життя, але в силу свого віку або з інших причин не міг вчинити опір. Для застосування п.4 ч.2 ст.115 КК необхідно установити, що винний усвідомлював той факт, що робить убивство з особливою жорстокістю.

Убивство, зроблене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п.З), має місце, коли для позбавлення життя конкретного потерпілого винний обирає такий спосіб, що створює небезпека для життя інших (крім самого потерпілого) осіб. Даний спосіб здійснення убивства має місце при використанні різних автоматичних пристосувань, що створюють реальну погрозу для життя будь-якої особи або осіб, що можуть ввійти в зіткнення з такими пристосуваннями. Здійснення убивства двох і більш осіб способом, небезпечним для життя багатьох людей, підлягає кваліфікувати по сукупності пунктів 1 і 5 ч.2 ст.115 КК лише у випадку, коли малася небезпека позбавлення життя й інших осіб, крім тих двох і більш потерпілих, на позбавлення життя яких був спрямований намір винного. Суб'єктивна сторона даного виду убивства може характеризуватися як прямим, так непрямим видами наміру.

Напуваючи убивством з корисливих спонукань (п.6) варто розуміти убивство, спрямоване на одержання якої-небудь матеріальної вигоди (грошей, майна, права на майно й інші права майнового характеру) або з метою позбутися від зобов'язань матеріального характеру (сплати боргу, платежу аліментів і т.п.). Для визнання убивства зробленим з корисливих спонукань необхідно, щоб намір на заволодіння майном, іншими матеріальними цінностями або відхилення від матеріальних зобов'язань виник у винного до здійснення злочину. У випадку, якщо намір винного на заволодіння майном потерпілого виник після здійснення убивства, його дії варто кваліфікувати по сукупності ч.1 ст.115 КК і ст. 185 КК як убивство і крадіжка. Сукупність злочинів також може мати місце у випадку, коли винний позбавляє жиз-