Поняття і види злочинів проти власності. Корисливі зазіхання на власність, пов'язані з розкраданням

відповідальності по відповідній статті Особливої частини КК України.

Розкрадання в значних розмірах (частини 1 і 2 ст. 185, ч. 1 ст. 188, ч. 1 ст. 189, ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 191 КК) - це розкрадання на суму, що у три і більш разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, алене більше   ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розкрадання, що заподіяло значний збиток (ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 189 і 2 ст. 190 КК України), установлюється з урахуванням матеріального положення потерпілого й у випадку, якщо йому заподіяний збиток на сумувід ста до двохсот п'ятдесятьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  При вирішенні питання про заподіяння потерпілий значної шкоди потрібно виходити з вартості викраденого на момент здійснення злочину, його кількості і значення для потерпілого, а також матеріального становища потерпілого, наявності в нього утриманців і т.п.

Критерії, що не мають матеріального значення (дефіцитність викраденого майна, престижність володіння їм і т.п.), при цьому прийматися в увагу не повинні. Слід, однак, враховувати, що у відповідності .с ч. 3 ст. 51 КпАП України, крім вартості викраденого розглядається також кількість викрадених предметів у натурі (вага, обсяг) і значимість їх для народного господарства.

Розкрадання у великих розмірах (ч.4 ст.185, ч.4 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.188, ч.3 ст. 189, ч.3 ст.190 і ч.4 ст.191 КК). Відповідно до пункту 3 Примітки до статті 185 КК розкраданням у великих розмірах визнається розкрадання на суму,у двісті п'ятдесят і більше раз перевищуючим неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Розкрадання в особливо великих розмірах (ч.5 ст.185, ч.5ст.186, ч.4ст.189, ч.4ст.190 і ч.5 ст. 191 КК). Відповідно до п.4 Примітки до статті 185 КК розкраданням в особливо великих розмірах визнається розкрадання на суму,у шістсот і більше разівперевищуючим неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Сума викраденого повинна обчислюватися в роздрібних цінах, а при неможливості встановлення роздрібних цін — відповідно до висновку товарознавчої експертизи. У випадку розкрадання майна, для якого встановлений спеціальний порядок визначення шкоди, вартість викраденого варто визначати відповідно до цього порядку (дорогоцінні метали, камені, валютні цінності і т.п.). Якщо для визначення розміру збитку встановлене застосування поправочних коефіцієнтів, то при кваліфікації злочину слід виходити з однократної вартості викраденого.

При кваліфікації розкрадань іноземної валюти варто виходити з однократної вартості за курсом валют, установленому Національним Банком України на день здійснення розкрадання.

Поняття «розмір викраденого» повинно охоплювати лише вартість викраденого, а не збиток, що підлягає відшкодуванню в цивільно-правовому порядку.

У випадку, якщо предметом розкрадання є майно, що знаходиться в експлуатації або має які-небудь дефекти, його вартість необхідно визначати на основі даних бухгалтерського обліку або висновку товарознавчої експертизи.

Шкода, нанесена потерпілому у виді моральних переживань, нервових потрясінь і т.п., що виникла в результаті здійснення крадіжки, грабежу, шахрайства не може розглядатися як кваліфікуюча ознака злочину. Така шкода підлягає відшкодуванню у цивільно-правовому порядку у відповідності до Цивільного кодексу України.

2. Корисливі зазіхання на власність, пов'язані з розкраданням