Місце суспільно-небезпечних наслідків у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину

План:

Вступ........................................................................................................................3

1. Місце суспільно-небезпечних наслідків у системі ознак

об’єктивної сторони складу злочину.................................................................5

2. Поняття та ознаки суспільно-небезпечних наслідків...............................14

3. Залежність суспільно-небезпечних наслідків від об’єкту злочинної

дії як підстава для їх кваліфікації....................................................................19

4. Можливість безнаслідкових злочинів та законодавча

конструкція складу злочину..............................................................................25

5. Роль суспільно-небезпечних наслідків у кваліфікації скоєного

злочину та призначення покарання................................................................30

Висновки...............................................................................................................36

Список використаних джерел...........................................................................37

Вступ.

Темою моєї курсової роботи є тема „Суспільно-небезпечні наслідки”. Актуальність даної теми пояснюється тим, що єдиною однаковою підставою відповідальності в кримінальному праві може бути лише вчинений особою злочин , тому що межею його покарання повинна бути межа його діяння. Межа злочину - його суспільна небезпека. Якраз тому виняткове значення має дослідження категорії "суспільна небезпека", що пронизує весь зміст кримінального права. Доводиться констатувати, що, на жаль, рівень теоретичного осмислення цієї категорії кримінального права поки ще невисокий і не задовольняє потреб практики. З урахуванням викладеного, представляється досить актуальної спроба структурно-системного аналізу одного з основних компонентів суспільної небезпеки злочину: злочинних наслідків.

             Кожна людська дія викликає зміни в навколишньої дійсності. Антигромадські властивості  злочину виявляються в тім що воно спричиняє настання шкідливих наслідків, тобто злочин не закінчується лише здійсненням дії або бездіяльності, воно продовжується далі, включаючи і той збиток, що заподіяний цим поводженням. Саме шкода, заподіяна злочином приводить до необхідності заборонити відповідне діяння й установити за його здійснення кримінальну відповідальність.     

У юридичній літературі проблеми , зв'язані із суспільно небезпечними наслідками, викликають глибокий і постійний інтерес . На цю тему опубліковано кілька монографій : Н.Ф. Кузнецової "Значення злочинних наслідків для кримінальної відповідальності", А.С. Міхліна "Наслідки злочину" і В.В. Мальцева "Проблема кримінально-правової оцінки суспільно небезпечних наслідків". Внесок у теорію злочинних наслідків своїми працями внесли Я.М. Брайнін, В.К. Глістін, Ю.А. Демідов, Н.Д. Дурманов, М.И. Ковальов , В.Н. Кудрявцев,  А.Н. Трайнін  і ряд інших учених.

При розгляді даної теми я намагатимусь розкрити такі питання як:  місце суспільно-небезпечних наслідків у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину; поняття та ознаки суспільно-небезпечних наслідків; залежність суспільно-небезпечних наслідків від об’єкту злочинної дії як підстава для їх кваліфікації; можливість безнаслідкових злочинів та законодавча конструкція складу злочину та питання про роль суспільно-небезпечних наслідків у кваліфікації скоєного злочину та призначення покарання. Розгляд даних питань і буде метою моєї курсової роботи.

1. Місце суспільно-небезпечних наслідків у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину.

Усякий злочин являє собою результат взаємодії різних сил, діяльності людей, навколишнього середовища, природи, різних механізмів. Однак юридичне значення мають лише такі сили, що є вираженням активної (при дії) або пасивної (при бездіяльності) поведінки людини. При розслідуванні кримінальної справи всі інші фактори, крім поведінки винного, з'ясовуються лише для того, щоб правильно оцінити роль  і значення суспільної небезпеки  діяльності  людини.

Тому можна приєднатися до погляду висловленого Г.В. Тимейко, що писав: „Із усіх людей і факторів спричиняющих результат, кримінальний закон штучно ізолює лише один - людську поведінку ( дію або бездіяльність