Поняття і види злочинів проти довкілля. Що являє собою забруднення або псування земель, забруднення моря, незаконне полювання

Зміст:

1.  Поняття і види злочинів проти довкілля.............................................3

2.  Дайте аналіз складу злочину, передбаченого ст. 236 КК України....8

3.  Що являє собою забруднення або псування земель, забруднення

моря, незаконне полювання.......................................................................14

4.  Які наслідки можуть наступити при скоєнні злочинів проти

 довкілля.......................................................................................................20

5.  Завдання № 1..................................................................................................23

6.  Завдання № 2..................................................................................................24

7.  Завдання № 3..................................................................................................26

Список використаної літератури...............................................................27

1. Поняття і види злочинів проти довкілля.

Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування, ї людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.

Всі природні багатства нашої країни — «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони — згідно з Конституцією України (ст. 13), є об'єктами права власності Українського народу». Стаття 66 Конституції України зобов'язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.                                                                                                                            :

Злочини проти довкілля мають своїм родовим об'єктом суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля. його науково обґрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери. За своїм безпосереднім об'єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на:

1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253),

2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254),

3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244),

4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249,250, 251 і 252).¹

^{_________________________________________________}

¹ Кримінальне право України: Особлива частина. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти/ за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К.: Юрінком Інтер. Х: Право. 2002 –  с. 214-215

Злочини проти природи характеризуються чималою поширеністю при високій латентності. Питанням боротьби з ними приділяється значна увага. Свідченням цього є зміни в кримінальному законодавстві - доповнення КК цілим рядом норм про посягання у сфері охорони природи, прийняття Верховним Судом України спеціальної постанови «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи» (від 26 січня 1990 р.).

До 2001 року у кримінальному законодавстві України не було передбачено самостійної глави про відповідальність за злочини проти природи. Є причини цього як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До об'єктивних належить те, що в часи, які передували кодифікації кримінального законодавства (1958-1961 рр.), людство ще не стикалося з фактами великомасштабних екологічних катастроф, вплив господарської та іншої людської діяльності на природу був порівняно обмежений. Можливості екологічних систем із саморегуляції (самоочищення водойм, відновлення чисельності диких звірів, птахів, риб, відтворення рослинного світу), стан природних об'єктів давали змогу в цілому нейтралізувати шкоду від знищення, пошкодження, захоплення їх. Посягання на природу не порушували всієї сукупності інтересів, пов'язаних із сприятливим природним оточенням, не загрожували існуванню людства.

Суб'єктивними причинами того, що не було окремої глави