Поняття та система конституційно-правового механізму захисту людиною своїх прав, страница 8

o  через три місяці після винесення постанови звичайною Палатою відсутнє прохання про направляння справи у Велику Палату;

o  комітет Великої Палати відхилив таке прохання.

5. Огляд механізму здійснення безпосереднього захисту конкретних прав і свобод людини.

На прикладі конкретних статей Конституції розглянемо дію цих механізмів:

Гарантії особистих прав людини найбільш широко визначені Конституцією. Специфіка їх полягає в тім, що це саме ті права, що  властиві будь-якій людині від народження, не зв'язані з поняттям громадянства.

-  Право на життя (ст. 27 КУ)   - Право, що знаходиться під максимальним правовим захистом. Саме в такий спосіб воно закріплено в міжнародних документах, де дуже чітко визначаються випадки, що обмежують це право. У Конституції України воно визнається правом, що не може бути обмежено введенням надзвичайного стану (ст. 64), але як будь-яке право може обмежуватися законом тільки в тій мері, у який це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і  законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави»[3] Саме тому стаття, про право людини на життя включає пункт відповідно до якого «ніхто не може бути свавільно  позбавлений життя» - що не суперечить міжнародно-правовим документам ООН, зокрема, протоколу до статуту Ради про скасування страти в мирний час, який був ратифікований Україною.

-  Право на гідність (ст. 28 КУ) – право будь-якої особистості, нічим не обмежене. «Нічим» - тобто немає ніяких обставин для применшення гідності.  Гарантії цього права передбачені багатьма законодавчими актами, відповідно до яких можна не звертаючись до суду одержати спростування відомостей, що не відповідають дійсності, в судовому порядку захистити честь і гідність. Як ілюстрації юридичних гарантій даного права можна привести чимало статей законодавчих актів. Важливо одне – право на гідність особи  не може і не повинно ставитися в залежність ні від суспільної значимості особи, віку, статі, переконань, національності і т.д. Гарантії на захист права закріплені – але чи завжди ці права захищені реально? Дотепер ми чуємо про випадки нестатутних відносин в армії, не завжди з повагою відносяться в нашому суспільстві до національної гідності людини. Здається, проблема полягає в тім, що низькою є правова культура суспільства, а, отже, і кожного його члена окремо.

-  Право на свободу й особисту недоторканність (ст. 29 КУ) – право, що належить кожному від народження, що, однак, може бути обмежене по судовому рішенню. Кримінальне  і кримінально-процесуальне законодавство чітко формулює випадки,  коли людина може бути позбавлена волі – усі ці обмеження повинні співвідноситися з цілями й умовами, при яких можуть обмежуватися ці права. Конституція забороняє видання законів, що скасовують або применшують права і свободи людини і громадянина. Усі незаконні зазіхання на свободу й особисту недоторканність можуть бути оскаржені в суді відповідно до законодавства України.

-  Право на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, захист честі і доброго імені, таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних і інших повідомлень (ст. 31-32 КУ)  - усі ці права належать кожній людині як особистості, стосуються тільки її і не можуть бути нічиїм надбанням без відома і бажання самої людини. У ряді законодавчих актів установлюються гарантії захисту цих прав: таємниця усиновлення («Кодекс про шлюб та сім’ю»); лікарська таємниця (Основи законодавства про охорону здоров'я); таємниця сповіді; таємниця грошових внесків, таємниця заповіту і т.д. КПК  обмежує можливості слідчих органів при вторгненні у приватне життя людини – усі ці дії можуть здійснюватися в чітко зазначених випадках і тільки із санкції прокурора. Особи, що проводять слідчі дії зобов'язані також зберігати таємницю особистого життя осіб, що беруть участь у  слідстві Як гарантію необхідно розглянути і можливість компенсації у випадку порушення даних прав – у таких випадках, відповідно до Положення про порядок відшкодування збитків, заподіяних громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, проводяться відновно-компенсаційні міри.