Поняття та система конституційно-правового механізму захисту людиною своїх прав, страница 3

Система гарантій прав і свобод людини включає передумови економічного, політичного, організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод. Система гарантій – це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи.

Система гарантій

Без гарантій права та свободи людини перетворюються у так звані „заяви про наміри”, які не мають ніякої цінності ні для особи, ні для суспільства. Табл.1

2.1. Загальні гарантії.

Як вже було зазначено вищепрактична реалізація конституційних прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій. По-перше - це загальні гарантії, які охоплюють усю сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин і перешкод  щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень.

Загальні гарантії прав і свобод можна кваліфікувати на економічні, політичні, організаційні та ідеологічні (див табл. 2), проте у юридичній літературі можна зустріти і іншу класифікацію.  Щоб зрозуміти значення цих гарантій потрібно розглянути їхню специфіку.

Здається, слід відразу зазначити що класифікація гарантій, так само як і класифікація основних прав і свобод досить умовна. Як, наприклад, визначити до якої групи віднести гарантії соціального захисту:  наявність спеціальних державних органів, матеріальна підтримка окремих соціальних груп може розглядатися як економічні гарантії;  наявність  відповідних нормативних актів, можливість оскаржити в суд дії або бездіяльність органів, покликаних забезпечувати дані гарантії – як гарантії юридичні.

2.1.1. Економічні гарантії.

У Конституції 1996 року немає спеціального розділу про економічну основу держави і суспільства, не встановлена яка-небудь форма власності в якості основної або ведучої, як і не передбачено обмежень для інших,  відносно  власності. Більш того, приватна власність визнається і захищається (ст. 41 КУ). Діюча конституція ставить за обов'язок державі забезпечувати свободу економічної діяльності і підтримувати конкуренцію, забороняючи лише монополізацію цієї діяльності і несумлінну конкуренцію, і проголошує рівність усіх форм власності і рівний їхній захист. У сучасних умовах, коли економічний простір України знаходиться у стані формування, роль Конституції як основного закону й інших  нормативних актів регулюючих розвиток економіки країни одержує особливе значення. Разом з тим, розвиток економіки припускає створення інфраструктури для  здійснення соціальних потреб суспільства.

2.1.2. Політичні гарантії.

Політичні гарантії – це спрямованість політики держави і створення умов для здійснення цих гарантій. До політичних гарантій належать наступні: 

o  держава – головний організатор здійснення та захисту прав людини;

o  народне волевиявлення, яке здійснюється безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

o   право громадян на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод;

o  право громадян на участь в управлінні державними справами, у референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

o  право громадян звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

____________________________________________

Конституція України  1996 р. ст. 41

2.1.3. Організаційні гарантії.

Організаційні гарантії – це організаторська діяльність держави та всіх її органів, посадових осіб, громадських організацій зі створення сприятливих умов для реального користування громадянами своїми правами і свободами.

Здається, правильним буде розглянути як відповідно до Конституції «державний захист прав і свобод людини  в Україні гарантується» .