Аналіз робочої програми навчальної дисципліни “Об’ємні гідромашини і гідропередачі”, страница 6

В рейтинговій системі, курсу, що розглядається передбаченні також штрафні бали за несвоєчасне виконання самостійних та лабораторних робіт, а також за пропуски занять без поважної причини, за допомогою яких також підвищується свідомість та активність студентів, стимулюється їхня мотивація у відвідуванні та вивченні матеріалу.

До вище сказаного можна додати, що студентам, які проявляють найбільшу активність та ініціативу під час занять, викладач пропонує випробувати свої сили в творчій науковій чи практичній роботі, що пов’язана об’ємними гідропередачами безпосередньо. Тим самим викладач ще більше заохочує і підвищує мотивацію студентів у вивченні своєї дисципліни.

6. Реалізація принципу зв’язку теорії з практикою

Принцип зв’язку теорії з практикою відображає потребу в підготовці студентів до використання теоретичних знань на практиці і відповідає структурі процесу пізнання. Однією з причин актуальності принципу зв'язку теорії з практикою для навчання є існуюче відчуження теоретичного навчання студентів від їх практичного життя. Навчальний підхід: спочатку теорія, потім її застосування на практиці не є єдино правильним.

Цей принцип реалізується за допомогою виконання студентами лабораторних робіт та курсового проекту.

Під час виконання лабораторних робіт на робочих стендах студенти мають можливість в повній мірі перевірити та закріпити теоретичні знання, що були отримані на лекціях, за допомогою експерименту; ознайомитися з роботою та функціональними особливостями різних видів об’ємних гідромашин та гідропередач; навчитися проводити коректні експерименти; аналізувати результати експериментів і за цими результатами робити певні припущення та висновки. Крім цього студенти навчаються правильному поводженню з робочими гідравлічними машинами та ознайомитися з технікою безпеки при роботі з об’ємними гідроприводами.

Під час виконання курсового проекту студент ознайомлюється з основними методами розробки гідромашин, закріплює навички по конструюванню, розрахунку та проектуванню об’ємних гідромашин. При цьому студент більш детально знайомиться з принципом роботи, об’ємної машини, що проектується, її особливостями розрахунку та конструкції. Студент розвиває своє інженерне та творче мислення, починає думати нестандартно і оригінально. Результатом такого переходу від теорії до практики може бути подальше використання розробленого гідроагрегату в курсових проектах з інших спеціальних дисциплін чи дипломних проектах, а також поданням заявок на отримання патенту на винахід чи корисну модель.

Недоліками, що не дають можливість в повній мірі реалізувати принцип зв’язку теорії з практикою є:

-  відсутність практичних занять, за допомогою студент краще б міг засвоїв методи розрахунку гідромашин та використання формул, отриманих аналітично, а також такі практичні завдання набагато полегшили б студентам виконання курсового проекту;

- лабораторні роботи виконуються тільки в другому семестрі викладання дисципліни і проводяться раз на два тижні, а тому студентам не вистачає часу на виконання всіх робіт і підтвердження свої теоретичних знань на практиці в повній мірі;

- лабораторні роботи виконуються на застарілих випробовувальних стендах, які не завжди працюють справно чи зовсім не працюють; експериментальні данні не завжди відповідають теоретичним у зав’язку з застарілим обладнанням;

- курсовий проект починаючи  з учбового року 2010/2011 виконується в дев’ятому  семестрі (при тому, що курс викладається в шостому і сьомому) і тільки студентам, що навчаються на спеціальності «Гідроавтоматика», а студенти що навчаються на спеціальності «Механотроніка» не виконують даний проект і не мають суттєвої конструкторської практики. Крім того після семестрової перерви між викладанням курсу та виконанням курсового проекту студент забуває деякі набуті знання з даної дисципліни.

7. Реалізація принципу єдності індивідуального і колективного

Цей принцип дидактики спрямований на подолання  об’єктивних суперечностей між індивідуальним способом засвоєння досвіду, знань та умінь у процесі навчання, індивідуальним характером навчальної роботи студентів  та колективним характером професійної праці, що потребує обміну його продуктами, між особистого спілкування і взаємодії фахівців як представників різних виробничих ланок суспільного поділу праці і складових части технологічного процесу.