Аналіз робочої програми навчальної дисципліни “Об’ємні гідромашини і гідропередачі”, страница 2

2. Тісний зв'язок викладу навчального матеріалу з життям;

3. Пропаганда досягнень вітчизняної науки й техніки, успіхів українських науковців;

4. Викладання навчального матеріалу з позицій останніх досягнень науки й техніки.

Виконання пункту 1 в робочій програмі даної дисципліни можна розглянути на прикладі  лекції № 3 «Вплив на величину об’ємного ККД насоса деформації рідини, робочих камер та нерозчиненого у рідині повітря».

В цій лекції приведені математичні виводи виразу об’ємного ККД гідромашини та побудовані графічні залежності; за отриманими рівняннями та графіками можна проаналізувати як впливає кожен з вище приведених параметрів на об’ємний ККД гідромашини, коли впливом окремих факторів можна нехтувати; за рахунок чого можна зменшити їх вплив.

Виконання 2-го пункту починається з розділу ІІ робочої програми дисципліни. Після розділу І студент вже ознайомлений з основами теорії об’ємних машин та передач, їх основними характеристиками та параметрами. Тому починається розгляд основних видів об’ємних гідромашин. Після того як викладач дає основні теоретичні відомості про конкретний вид  машин, приводить виведення основних  їх  розрахункових формул, відбувається розгляд конкретних конструктивних рішень. Викладач дає опис типових конструкцій машин даного типу, розповідає в яких видах промисловості вони використовуються, разом з студентами аналізує переваги та недоліки конструктивних рішень, що розглядаються.

Під час аналізу конструктивних рішень гідравлічних об’ємних машин найчастіше розглядаються стандартні насоси та гідромотори радянського та українського виробництва, чим і забезпечується 3 пункт реалізації. Але на мою думку розгляд тільки вітчизняних гідроагрегатів набагато звужує кругозір учнів, оскільки інженери США, Європи та Японії пішли набагато далі в проектуванні, розробці, покращенні та впровадженні в промисловість нових видів об’ємних машин. Крім того у зв’язку з глобалізацією в усіх видах діяльності людини, і в тому числі в сфері промисловості, випускники нашої кафедри повинні вміти працювати з будь-якими гідравлічними приводами незалежно від їх країни виробника. Тому я вважаю необхідним розглядати на ряду з вітчизняними конструкціями насосів та гідромоторів конструкції подібних аналогів зарубіжних виробників.

Нажаль, викладання навчального матеріалу з позицій останніх досягнень науки й техніки, в даній дисципліні не реалізується. На це є декілька причин, серед них такі: відсутність фінансування вітчизняних конструкторських та дослідницьких бюро з області предмета, що викладається ( а отже і відсутність нових розробок, які могли б бути вивчені студентами); відсутність державного фінансування для закупівлі сучасних лабораторних макетів гідравлічних машин; відсутність можливості у викладача підвищення кваліфікації та ознайомлення з останніми досягненнями в області предмету, що викладається.

На противагу вище сказаному можна тільки зазначити, що наука «Об’ємні гідромашини і гідропередачі» є класичною наукою області машинобудування і за останні 30 років суттєвих змін та відкриттів нових типів машин не відбулось, а майже всі вдосконалення стосуються тільки використання нових видів керування гідроприводами та виготовлення основних деталей машин з більш міцних конструктивних матеріалів.

2. Реалізація принципу системності, систематичності та послідовності

Принцип системності, систематичності та послідовності вимагає, щоб знання, уміння і навички формувались системно, в певному порядку, щоб кожний елемент навчального матеріалу логічно пов'язувався з іншим, а нові знання спиралися на засвоєні раніше і створювали фундамент для засвоєння наступних знань. Вимога систематичності поширюється не тільки на весь курс в цілому, але і окремо на кожне заняття.

Реалізація даного принципу проходить через всю робочу програму. Крім того вона дійсно стосується як окремої лекції чи теми, так і всього курсу з дисципліни. Весь учбовий процес відбувається з поступовим підвищенням складності матеріалу, що викладається. Аналіз реалізації даного принципу приведено нижче.

В розділі І, на протязі восьми лекцій поступово розглядаються основи теорії об’ємних гідромашин та гідропередач, основні визначення, принцип дії та класифікація гідромашин та гідропередач, їх основні характеристики та параметри, структурні схеми з різними видами регулювання. Тобто розглядається такий матеріал, що є справедливий для всіх видів об’ємних машин та передач незалежно від їх конструкцій та особливостей.