Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Заповнювачі для бетонів», страница 10

Кількість глини на складі сировини (Qск) розраховуємо за формулою (7), м3:

Площу складу штабельного типу (Sск) для складування глини визначаємо за формулою (8), м2:

                                                                                         

2. Розрахунок складів готової продукції.

З матеріального балансу (практична робота №1) знаходимо потрібну річну кількість керамзитового гравію на складі готової продукції: N1=202020 м3/рік.

Місткість складів бункерного типу (Vск), які використовуються для складування керамзитового гравію, визначаємо за формулою (9), м3:

 

Практична робота №5

ВИРІШЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ

У ВИРОБНИЦТВІ ЗАПОВНЮВАЧІВ ДЛЯ БЕТОНІВ

Мета роботи: ознайомитися з прикладами рішення технологічних задач у виробництві заповнювачів для бетонів, вирішити запропоновані технологічні задачі, зробити висновки про отримані результати.

Загальні положення

Метою рішення технологічних задач у виробництві заповнювачів є визначення й оцінка показників властивостей сировини, технологічних параметрів виробництва, якості готової продукції. Правильний вибір сировини і технологічних параметрів виробництва дозволяє отримувати заповнювачі із насамперед заданими властивостями. Найважливіші властивості заповнювачів – це хімічний і мінеральний склад, характеристика структури зерен, форма зерен і їхнє взаємне укладання, зерновий склад, істинна густина, густина зерен, насипна густина, пористість зерен, міжзернова пустотність, вологість і водопоглинання, питома поверхня, теплопровідність, міцність, водостійкість і морозостійкість, хімічні властивості й ін. Досягнення потрібних властивостей заповнювачів дозволяє забезпечувати їхнє ефективне  використання у бетонах.

Нижченаведені дані дозволяють оцінювати результати рішення запропонованих технологічних задач згідно з нормативними вимогами.

Як дрібні заповнювачі для важких бетонів використовують  щільні  піски  з  густиною зерен більш 2,0 г/см3  і  насипною густиною більш 1200 кг/м3. Щільні піски за пустотністю класифікують на три групи в залежності від величини пустотності, % за масою: з малою пустотністю – до 30; з середньою пустотністю – від 30 до 40; з великою пустотністю – більш 40. Для важкого бетону доцільно використовувати піски з малою і середньою пустотністю. Щільні  піски  за  зерновим складом класифікують на шість груп в залежності від величини модуля крупності: дуже крупний – Мк > 3,5; підвищеної  крупності  -  Мк = 3,0…3,5;   крупний - Мк = 2,5…3,0;   середній - Мк = 2,0…2,5;  дрібний - Мк = 1,5…2,0; дуже дрібний - Мк = 1,0…1,5. Для важкого бетону рекомендовано використовувати піски підвищеної крупності (обмежено), крупні, середні або дрібні з Мк=1,5...3,25. Для будівельних розчинів рекомендовано використовувати середні, дрібні, дуже дрібні піски, для штукатурних розчинів – дуже дрібні піски. Піски дуже крупні і підвищеної крупності  доцільно використовувати в дорожньому будівництві. До природних щільних пісків ставляться такі вимоги відносно максимально допустимого вмісту пилоподібних і глинистих частинок, % за масою: рядовий – 3; збагачений – 2; фракціонований – 1,5; подрібнений – 4;  подрібнений збагачений  – 2,5;  подрібнений фракціонований – 2;   з відсівів подрібнення – 5; збагачений з відсівів подрібнення – 3.