Уся водопровідна арматура, що встановлюється на водопровідних мережах, розміщується у водопровідних колодязях.
Колодязі, як правило, виконують зі збірних залізобетонних конструкцій круглими або прямокутними в плані. Внутрішній діаметр круглих у плані колодязів може складати 700, 1000, 1250 і 2000 мм. Прямокутні колодязі можуть мати такі розміри в плані, мм: 1500×2000, 1500×2500, 2000×2000, 2000×2500. При більших розмірах їх можна будувати з цегли або бутового каменя.
Глибина водопровідного колодязя залежить від глибини прокладання труб, яка має бути (до низу труби) на 0,5 м більше розрахункової глибини промерзання ґрунту [2, п.8.42]. Під час визначення розмірів колодязів мінімальні відстані до внутрішньої поверхні колодязя слід приймати такими [2, п.8.63]:
- від стінок труб при діаметрі труб до 400 мм – 0,3 м, від 500 до 600 мм – 0,5 м, понад 600 мм – 0,7 м;
- від площини фланця при діаметрі труб до 400 мм – 0,3 м, понад 400 мм – 0,5 м;
- від краю розтрубу, що спрямований до стіни, при діаметрі труб до 300 мм – 0,4 м, понад 300 мм – 0,5 м;
- від низу труби до дна при діаметрі труб до 400 мм – 0,25 м, від 500 до 600 мм – 0,3 м, понад 600 мм – 0,35 м;
- від верху штока засувки з висувним шпинделем – 0,3 м, від маховика – засувки з невисувним шпинделем – 0,5 м.
Висота робочої частини колодязів має бути не менше 1,5 м.
Розтрубні з’єднання, розміщені біля стіни слід спрямовувати розтрубом в середину колодязя. Під засувки, гідранти, трійники і хрестовини встановлюють цегляні або бетонні опори.
Для спуску в колодязь на горловині і стінках колодязя встановлюють металеві скоби на відстані 35–70 см по висоті в шахматному порядку. Діаметр горловини – 700 мм. На горловину встановлюють стандартний чавунний люк заводського виготовлення діаметром 600 мм. Кришка люка має знаходитись на одному рівні з покриттям дороги, якщо колодязь знаходиться на проїжджій частині вулиці з удосконаленим покриттям. Якщо колодязь знаходиться на незамощеній території, навколо нього має бути виконана відмостка шириною 1 м з ухилом від кришки люка, а сама кришка має бути розміщена на 5 см вище від поверхні землі.
Якщо колодязь розташований у водонасичених (вологих) ґрунтах його гідроізоляцію необхідно виконувати на 0,5 м вище від рівня ґрунтових вод, а отвір у стінці колодязя для проходження труби має бути герметичним (глиняна набивка або просмолене прядиво).
У кутах повороту, точках зміни ухилу, відгалуженнях та тупиках, у разі коли зусилля, що утворюються, не можуть бути сприйняті стиками труб (при розтрубному або муфтовому з’єднанні труб), встановлюють упори. Упори виконують у вигляді бетонного або бутового масиву з боку рівнодіючого зусилля. Упори можуть знаходитись безпосередньо в землі (на поворотах траси водопроводу) або в колодязях.
У разі проходження водоводів або водопровідних труб під річками дюкери прокладають у дві (або більше) лінії із сталевих труб. Глибина прокладання підводної частини трубопроводу до верху труби – не менше 0,5 м нижче дна ріки, а в межах фарватеру – не менше 1 м. Відстань між лініями дюкеру в світлі – не менше 1,5 м. Кут нахилу висхідних частин – не більше 20º до горизонту. З обох боків дюкеру встановлюють колодязі, позначка планування яких має бути на 0,5 м вищою за максимальний рівень води в річці.
Переходи під залізницями І, ІІ і ІІІ категорій і автодорогами І і ІІ категорій мають забезпечити неможливість підмиву або підтоплення доріг при пошкодженні трубопроводів. Трубопроводи слід прокладати в футлярах, з розміщенням з обох боків колодязів, де встановлена запірна арматура. Внутрішній діаметр футляра приймають при прокладанні труб відкритим способом – на 200 мм більшим за зовнішній діаметр труби, а при прокладанні труб закритим способом – залежно від діаметра труби і довжини переходу за СНиП ІІІ-4-80. Відстань у плані від колодязя (обріза футляра) до осі крайньої колії залізниці – 8 м, до автодороги – 3 м [2, п.8.55].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.