Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Водопровідна мережа міста», страница 22

Якщо для всіх елементарних кілець значення нев’язки Δh** =|Σh**|≤0,5м, а нев’язка по зовнішньому контуру не перевищує 1 м, то розрахунок завершений. Отримані значення витрат q* і втрат напору h** є остаточними. Якщо допустима нев’язка не отримана, розрахунки повторюють, починаючи з пункту 9.

Під час визначення величини втрат напору на ділянках за формулою (6.12), можна скористатися іншою формою таблиці (табл.6.7). При цьому замість розрахунків за пунктами 2–7 з таблиць [5] визначають швидкість руху води (V) і величину гідравлічного ухилу на кожній ділянці (1000і). Втрати напору (h) визначають за формулою (6.12). Величину добутку (Sq) для кожної ділянки, який необхідно знати для визначення величини поправочної витрати Δq за формулою (6.16), знаходять з формули:

Sq= h / q ,                                         (6.19)

де Sq– значення добутку опору ділянки на її витрату, м/(л/с);

h – втрати напору на ділянці, м;

q– витрата води на ділянці, л/с.

Далі розрахунки виконуються відповідно до пунктів 9–11.

Оскільки в цьому випадку розрахунки проводяться з одночасним коригуванням швидкостей, перевірку (пункти 12–15) виконувати не потрібно.

Остаточні значення витрат і втрат напору на ділянках показують на розрахунковій схемі (рис.6.2). Якщо під час розрахунку були отримані значення витрат води на ділянці зі знаком «–», на схемі слід змінити напрямок руху води на цих ділянках на протилежний.


Таблиця 6.7 – Форма таблиці для ув’язування кільцевої водопровідної мережі за методом Лобачова-Кроса при використанні таблиць для гідравлічного розрахунку водопровідних труб [5]

Номер кільця

Номер ділянки

Довжини ділянки, м

Витрата на ділянці, л/с

Діаметр ділянки, мм

Швидкість води на ділянці, м/с

Гідравлічний ухил, м/км

Втрати напору, м

S q

І виправлення

Поправка на витрату, л/с

Виправлена витрата л/с

Швидкість води на ділянці, м/с

Гідравлічний ухил, м/км

Втрати напору, м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

І

1

l

q

d

V

1000і

h

Sq

q*

V*

1000і*

h*

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

Σh

Σ(Sq)

Δq

Σh*

Примітки:

1 Значення сум у стовпчиках 9, 10, 13 і 14 проставляють для кожного елементарного кільця.

2 Значення поправочних витрат приводять для кожного елементарного кільця.

3 У разі необхідності стовпчики 9–14 можуть бути повторені декілька разів.


Рисунок 6.2 – Схема остаточного розподілення води в годину максимального водоспоживання (приклад)

 


6.4.2 Ув’язування кільцевої водопровідної мережі за допомогою ПЕОМ

Ув’язування кільцевої водопровідної мережі може здійснюватися за програмою «KOLCA», яка була розроблена сумісно кафедрами водопостачання, каналізації та гідравліки і вищої математики разом із групою програмування ХДТУБА і призначена для ув’язування плоских кільцевих мереж, виконаних із напірних чавунних, залізобетонних, азбестоцементних або сталевих водопровідних труб.

Перед тим, як розпочати роботу на ПЕОМ необхідно, виходячи з схеми попереднього розподілення потоків води (розрахункової схеми), скласти таблиці вихідних даних для розрахунку (табл.6.8–6.10), які потім у діалоговому режимі вводять у комп’ютер.

Спочатку записують групу     загальних даних:

НОМЕР ВАРІАНТА – N;

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ДІЛЯНОК – р;

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ КІЛЕЦЬ У МЕРЕЖІ – n;

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ВУЗЛІВ У МЕРЕЖІ – m;

НЕВ’ЯЗКА В МЕРЕЖІ – 0,01;

КІЛЬКІСТЬ ІТЕРАЦІЙ – 99.