Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу "Водопостачання промислових підприємств", страница 5

У баштових градирнях застосовуються, в основному, ударні сопла з чашковими відбивачами (рис. 2.7).

Сопла під час проектування і прив'язки градирень необхідно підбирати з урахуванням їхньої пропускної здібності, розмірів факела розбризкування, незабруднюваності домішками оборотної води і діаметра краплі.

У секційних і стоячих окремо градирнях із краплинним, плівковим і бризкальним зрошувачами рекомендується застосовувати сопла тангенціальні з зубчастим відбивачем. Тангенціальні сопла встановлюються, як правило, вихідними отворами вниз, сопла з зубчастим відбивачем можуть встановлюватися вихідними отворами, спрямованими вгору або вниз. Бажано приймати верхній напрямок вихідного отвору.

Рисунок 2.7 –  Пластмасове розприскувальне сопло, з чашковим відбивачем і графік залежності витрати води от від напору Нс перед соплом діаметрами вхідного отвору 0,024, 0,026 і 0,028 м

Під час установки сопел з напрямком вихідного отвору вниз відстань від сопел до верха краплинного або плівкового зрошувача варто приймати 0,8–1 м, з напрямком вихідного отвору вгору відстань від верха факела до низу водоуловлювача повинна бути не меншою за 0,5 м, а відстань від водорозподільних труб до верха краплинного або плівкового зрошувача рекомендується приймати не меншою за 0,5 м.

У градирнях, у яких можливе засмічення тангенціальних сопел і сопел із зубчастим відбивачем домішками оборотної води, рекомендується встановлювати розтрубні сопла. Вихідний отвір цих сопел може бути спрямований вгору або вниз, бажано верхнє, так як воно забезпечує більш рівномірний розподіл води в зрошувачі. Розтрубні сопла можуть застосовуватися замість тангенціальних сопел і сопел із зубчастим відбивачем у градирнях площею 144 м² і більше.

Для запобігання попадання води на зовнішню обшивку градирні крайні ряди сопел доцільно встановлювати під кутом до вертикалі 30-45° усередину градирні. Така установка особливо рекомендується на випадки якщо напори води більші за 3 м перед соплами, тобто в разі якщо радіус їхніх факелів розбризкування є великим.

В бризкальних градирнях рекомендується встановлювати сопла на двох і більше ярусах по висоті. При цьому в верхньому ярусі вихідний отвір сопел варто направляти вниз, у нижніх - вгору. Відстань між ярусами сопел може складати 1-1,5 м і більше.

Пластмасові сопла виготовляються, як правило, з поліетилену низького тиску і високої щільності марок 20908-040 і 21008-075 за ДСТ 16338-77.

Діаметр магістральних труб водорозподільної системи підбирається з розрахунку швидкості руху води в них не більше 1,5 м/с. У розподільних трубах швидкість руху води може бути збільшена до 2 м/с.

2.3 Зрошувальні пристрої

У вентиляторних градирнях застосовуються три типи зрошувальних пристроїв: плівкові, краплинні і бризкальні. На рис. 2.8–2.10 наведені плівкові і краплинні зрошувачі.

Рисунок 2.8 – Схеми дерев'яних плівкових зрошувачів

Основним типом є плівковий зрошувач, що забезпечує найбільшу поверхню стикання для тепломасообміну води з повітрям при менших порівняно з іншими типами аеродинамічних опорах і відповідно найбільш високий ефект охолодження води. В разі наявності в воді забруднень, що виключають застосування плівкового зрошувача через заростання зазорів між щитами варто застосовувати градирні з краплинним або бризкальним зрошувачами.

Рисунок 2.9 – Схеми дерев'яних краплинних (I-III) і краплинно-плівкового (IV) зрошувачів

Рисунок 2.10 – Схеми плівкових пластмасових (I-V) і азбестоцементного (VI) зрошувачів

Зрошувач бризкального типу являє собою звичайно повітронаправляючі щити, що одночасно трохи збільшують поверхню стикання води з повітрям і час контакту цих середовищ. Відстань між щитами складає 500 мм. В окремих випадках за необхідності збільшення ефективності охолодження цю відстань зменшують до 100–200 мм і тоді бризкальний зрошувач працює як розріджений плівковий.