Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу "Водопостачання промислових підприємств", страница 2

На вентиляторні градирні допускається питоме теплове навантаження 335–419 МДж/(м2×год.) [80–100 тис. ккал/(м2×год.)] і вище, на баштові, залежно від висоти башти, – питоме навантаження 251–419 МДж/ (м2×год) [60–100 тис. ккал/(м2×год.)]. На атмосферні градирні допускається питоме теплове навантаження 29,3–62,6 МДж/(м2×год.) [7–15 тис. ккал/(м2×год.)]. Залежність охолоджувального ефекту атмосферних градирень від сили і напрямку вітру обмежує їхнє застосування.

Для градирень, які проектуються для середньої смуги нашої країни, питоме гідравлічне навантаження приймається, м3/(м2×год), під час зрошування: плівкового – 8–12, краплинного – 6–10, бризкального – 5–6.

Для відкритих атмосферних градирень розрахункове питоме гідравлічне навантаження звичайно не повинне перевищувати 3–5 м3/(м2×год.).

Вибір типу градирень слід виконувати за технологічними розрахунками з урахуванням заданих у проекті витрат води і кількості тепла, що віднімається від продуктів, апаратів і охолоджуваного устаткування, температур охолоджуваної води і вимог щодо стійкості охолоджувального ефекту, метеорологічних параметрів, інженерно-геологічних і гідрологічних умов майданчика будівництва градирні, умов розміщення охолоджувача на майданчику підприємства, характеру забудови навколишньої території і транспортних шляхів, хімічного складу додаткової й оборотної води і санітарно-гігієнічних вимог до нього, техніко-економічних показників процесу будівництва цих споруд.

У разі наявності в оборотній воді суспензій у сполученні з маслами і нафтопродуктами, що утворюють на елементах зрошувача відкладення, що важко видаляються, рекомендується застосовувати градирні бризкального типу. Такого ж типу градирні рекомендується застосовувати в разі можливості виділення з оборотної води карбонату кальцію у вигляді накипу на елементах зрошувача у великих кількостях, що загрожує обваленню зрошувача. Можливість виділення карбонату кальцію встановлюється за аналогією з діючими сусідніми системами оборотного водопостачання підприємств, що використовують ту ж додаткову воду і які працюють в подібних гідротермічних режимах.

За умовами запобігання руйнування конструкційних матеріалів (бетону і деревини) температура води, що надходить на градирні, не повинна, як правило, перевищувати 60°С. Якщо температура води, що надходить, вища за 60°С, варто застосовувати захисні покриття конструкцій або термостійкі матеріали.

За умовами надійності, зручності й економічності експлуатації рекомендується від 2 до 12 секцій або градирень в одному оборотному циклі водопостачання. Якщо за технологічними розрахунками число секцій або градирень складає більше за 12 або менше за 2, варто обрати інший типорозмір градирень.

У разі якщо градирні розташовані на майданчику підприємства, варто забезпечувати безперешкодний доступ атмосферного повітря до них і сприятливі умови для відводу зволоженого повітря, що викидається з градирень. Тому не рекомендується групу градирень розташовувати в оточенні високих будинків або на близькій відстані від них. При цьому необхідно враховувати розу вітрів і напрямок зимових вітрів для попередження зволоження й обмерзання будинків і споруд біля градирень.

2 Вентиляторні градирні

Вентиляторні градирні слід застосовувати в системах оборотного водопостачання, що вимагають стійкого і глибокого охолодження води, при високих питомих гідравлічних і теплових навантаженнях, у разі необхідності скорочення об’єму будівельних робіт, маневреного регулювання температури охолодженої води засобами автоматизації.

Технологічна схема вентиляторної градирні (рис. 2.1–2.4) містить у собі наступні основні елементи: оболонку (корпус), що складається з каркаса, обшитого листовим матеріалом, водорозподільний пристрій, зрошувач, водоуловлювач, водозбірний басейн і вентиляторну установку.

1 - дифузор; 2 - вентилятор; 3 - водоуловлювач; 4 - водорозподільна система; 5 - зрошувальний пристрій; 6 - повітронаправляючий козирьок;

7 - повітровхідні вікна; 8 - повітророзподільний простір; 9 - переливний водовід; 10 - грязьовий водовід; 11 - водозбірний басейн; 12 - вітрова перегородка; 13 – відвідний водовід; 14 – підвідний водовід