Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу "Водопостачання промислових підприємств", страница 14

Рисунок 5.1 – Графік охолодження води для баштової градирні

площею f_ор = 3200 м³

6 БЕЗПОВОРОТНІ ВТРАТИ в БАШТОВИХ ГРАДИРНЯХ

Безповоротні втрати води в баштових градирнях складаються з утрат на випар і втрат на бризковіднесення.

Втрати води на випар

q = k_вип∙ Dt∙ q_охол, де Dt = t₁–t₂ – перепад температури води в градусах, який визначається як різниця температури води, що надходить на градирню t₁ і охолодженої води t₂;

q_охол – витрата оборотної води, м³/год;

k_вип – коефіцієнт, що враховує частку теплопередачі випаровуванням у загальній тепловіддачі, прийнятий залежно від температури повітря за сухим термометром за табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Залежність коефіцієнта k_вик від температури повітря

Втрати води в градирнях на бризковіднесення Р₂ приймаються такими:

1 – для баштових градирень без водоуловлюючих пристроїв – 0,5–1 % від витрати охолоджуваної води;

2 – для баштових градирень з водоуловлюючими пристроями – 0,01–0,05 % від витрати охолоджуваної води.

7 Конструктивні особливості відкритих градирень

Відкриті градирні (краплинні і бризкальні) призначаються переважно для систем з витратою оборотної води від 10 до 500 м³/год, що обслуговують водоспоживачів II і III категорій. На рис. 7.1 наведено схему відкритої краплинної градирні площею в плані 2´4 м.

1 - водорозподільна система; 2 - зрошувальний пристрій;

3 – повітронаправляючі жалюзі; 4 - переливний водовід;

5 - грязьовий водовід; 6 – відвідний водовід

Рисунок 7.1 – Схема відкритої краплинної градирні

Градирні характеризуються високим охолоджувальним ефектом без витрати електроенергії на подачу повітря, простотою будівельних конструкцій, умов експлуатації і ремонту. Однак застосування їх обмежується можливістю розміщення на незабудованому майданчику, що сильно продувається вітром, а також допустимістю короткочасного підвищення температури охолоджуваної води в період штилю.

Охолоджувальний ефект роботи відкритих градирень надійно забезпечується за оптимальних умов:

– питоме теплове навантаження 29,3–62,6 МДж/(м²×год) [7–

15 тис. ккал/ (м²×год)];

– перепад температури води складає 5–10°С;

– глибина охолодження води складає t₂ – t₁ = 10–12°С.

Визначення площі зрошувача й охолоджувального ефекту відкритих градирень виконується за графіком, наведеним на рис. 7.2.

Рисунок 7.2 – Графік охолодження води для відкритої краплинної градирні

Висота зрошувача відкритої краплинної градирні приймається не більше за 10 м з числом ярусів решітника від 10 до 12. Відстань між щитами решітника по висоті приймається від 0,75 до 0,9 м.

Ширина активної зони зрошувача без урахування жалюзі не повинна бути більшою за 4 м (за умови продуваємості вітром).

Щити решітника виготовляються з наструганих планок шириною 60–80 мм і товщиною 8–10 мм.

Жалюзі у відкритих градирнях виготовляються у вигляді дощатих щитів шириною 1000–1500 мм і встановлюються на градирні похило під кутом 60° із заходом по висоті один над іншим на 450–200 мм для зменшення виносу.

Розподіл води по площі зрошувача здійснюється у вигляді напірної трубчастої системи з водорозбризкуючими соплами або безнапірної системи з застосуванням жолобів зі зливальними трубками і розприскувальними розетками.

У сучасних проектах відкритих градирень застосовується, в основному, напірна система, що забезпечує більший охолоджувальний ефект.

Водорозподільна система, як правило, виконується двозонною; верхня (розрахункова) – для літніх умов експлуатації і нижня – для зимових.

Для попередження переохолодження води варто передбачати труби для скидання теплої води безпосередньо в басейн, минаючи зрошувач.

У відкритих бризкальних градирнях зрошувальний простір залишається вільним від решітника для безперешкодного падіння крапель води у водозбірний басейн.