Важливе питання – визначення товарної частки продукції селянського рільництва. Прямих даних про товарність продукції селянського рільництва немає. Ті дані, що наводяться в літературі, отримані двома способами. Або на основі розрахунків мінімально необхідної частки продукції для внутрішнього споживання та господарських потреб, при цьому залишок вважався тим, що йшов на продаж. Або шляхом аналізу даних транспортної статистки, що містить відомості про кількість сільськогосподарських вантажів [276, с. 266]. Обидва ці методи, очевидно, дають дуже грубі результати, які можна інтерпретувати як „мінімально можливу” частку товарної продукції.
Наскільки недосконалими є ці методи визначення товарної продукції видно хоча б із колосального розходження цифр у літературі. Так, за підрахунками дослідника Л.Н. Мареса на душу наявного селянського населення Харківської губернії у середньому за 1883-1892 рр. припадало 18,3 пуд. зернових культур. Автор визначав дефіцит зернових культур в 15,1 млн. пуд. порівняно з тим, що за нормою необхідно для продовольства й корму худоби і 1,4 млн., що необхідно тільки для продовольства [62, c. 80]. Разом із тим, ЦСК за ці ж роки нарахував 9,7 млн. пуд. лишків зернових культур, або 23,4 % від збору (без урахування насіння) [69, вип. 34, с. 4]. Але прийнята норма продовольчих потреб однієї душі в 13 пудів явно надто занижена по-перше, по-друге, не враховується фуражний хліб.
За спеціальними розрахунками А.Н. Челінцева, надлишок зернових культур в Харківській губернії у середньому в 1907-1910 рр. становив 19,8 %. На душу населення в 1907-1910 рр. припадало 5,0 пуд. надлишкових зернових культур, а в 1880-1884 – 3,5 пуд. (зростання в 1,4 раза) [507, с. 218-220].
Г.В. Згурський визначав можливі товарні надлишки у Харківській губернії у 90-ті роки ХІХ ст. в 32,1 % від збору (без урахування насіння) зернових культур, 4,0 % у 80-ті роки, 0,0 % у 70-ті, та дефіцит у 10,0 % у 60-ті рр. (табл. 117).
Проведений нами аналіз транспортної (залізничної) статистики показав товарну частку зернових культур у Харківській губернії у 1909-1913 рр. в 17,9 %. По окремих культурах вона коливалась від 8,6 % по житу до 30,0 % по пшениці (табл. 118). Пересічно за 1901-1903 та 1908-1914 рр. за часткою вивозу з губернії, основні зернові культури розподілялись наступним чином: на першому місці була пшениця (37,5 %), далі – ячмінь (24,7 %), овес (20,1 %) та жито (17,7 %) [281; 437]. Приблизно така ж структура експорту зернових культур була і в цілому по Росії: пшениця – 35,6 %, ячмінь – 31,2 % та овес – 9,1 % [75, с. 200]. Як бачимо, товарність землеробства в цілому була невисокою. Мабуть, частка товарних надлишків не перевищувала 30 % чистих зборів зернових.
Невисока товарність селянського господарства обумовлювалась не недостатністю ринку збуту. Спеціальний аналіз динаміки та структури ринку зернових культур Росії наприкінці XIX – на початку ХХ ст., проведений І.М. Гарсковою та М.А. Давидовим, показав зростання обсягів внутрішнього і зовнішнього ринку для головних зернових культур у цілому [75, с. 220, 222]. Незначність частки відчужуваної продукції була пов’язана із загальною низькою продуктивністю селянського господарства. Як справедливо зазначав у своїй доповіді міністр фінансів про державний розпис прибутків і витрат на 1895 рік: „... Відмінною особливістю вітчизняного господарства і побуту, порівняно із західноєвропейськими країнами є, між іншим, панування ладу натурального господарства, переважання як за чисельністю, так і за загальною площею землеволодіння, того селянського населення, що не може відчужувати на ринок вироблених ним зернових культур, але саме ж є його споживачем. Та кількість землеробських продуктів, що надходить у міжнародну торгівлю і на внутрішні ринки, складає порівняно малу частину загального сільськогосподарського доходу країни. Більшість селянських господарств добувало свої кошти не стільки шляхом продажу зернових культур, скільки різних промислів, заняттями, сторонніми заробітками, збутому інших продуктів господарства та ін.” [62, с. 57].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.