Політика щодо фермерських господарств у країнах з розвинутою ринковою економікою має одну спільну для всіх цих країн мету - сповільнити темпи закриття фермерських господарств. Якщо основною метою внутрішньої політики є сповільнення темпів закриття фермерських господарств, а торговельна політика підпорядкована внутрішній політиці, тоді торгівлю слід розглядати у новому світлі. Якщо керуватись принципом "зменшення скорочення зайнятості у сільському господарстві", то експорт (включно з субсидійованим експортом) є добрим, тому що дозволяє більше виробляти та давати роботу більшій кількості людей у цьому секторі. За цією ж логікою імпорт є поганим, оскільки конкурує, а отже, знижує вітчизняне виробництво і має шкідливі наслідки для утримання рівня зайнятості. Виняткові умови регулювання для сільського господарства, на яких наполягли в період, що передував Уругвайському раунду ГАТТ, відображають підпорядкованість аграрної торговельної політики пріоритетам внутрішньої аграрної політики. Незважаючи на те, що загальні положення ГАТТ прийняли принципи тарифікації, винятки для сільського господарства дозволили продовжувати використання імпортних квот та зборів, величина яких може змінюватись для обмеження доступу на ринок. У багатьох випадках ці митні заходи закривають доступ до ринку більшою мірою ніж тарифи, і вони, як правило, менш прозорі, а це значить, що їх важче порівняти під час переговорів. До того ж, грошові асигнування на експорт не дозволені згідно загальних положень ГАТТ, але дозволені для торгівлі сільськогосподарською продукцією. Всі заходи державної підтримки умовно розкладені по трьох різнокольорових скриньках: „зеленій”, „жовтій” (або „бурштиновій”) і „блакитній”. У сільському господарстві до Уругвайського раунду внутрішня підтримка не обмежувалась.
ГАТТ - Генеральна угода про тарифи та торгівлю
1. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: МАУП, 2004. – 312 с. – Бібліогр.: с.303-305
2. І.Лєвандовські, заступник директора департаменту ЄС і міжнародної співпраці, Міністерство аграрної політики та розвитку села Польщі. Доповідь // „Круглий стіл”, СНАУ, Суми, 10.05.2007р.
3. Кобута І.В., Шевцов О.Л. Оцінка впливу вступу України до СОТ на окремі ринки сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. – 2007. - №1. – с. 127- 135
4. Комарова В.І. Перспективи зобов’язань України щодо скорочення бюджетної підтримки сільського господарства у зв’язку зі вступом до СОТ // Економіка АПК. – 2007. - №2. – с. 72- 78
5. Муді Р., Поліводський О. Експортно-імпортні операції з країнами ЄС: сільгосппродукція (посібник з правових питань). – К.: Проект Тасі, 2005. – 112 с.
6. Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності. Алі Баяр, Ірина Кобута, Євген Шкарбан, Віталій Жигадло, Олександр Шевцов –К.: 2007. – 39 с.
7. Національна безпека і оборона. // Центр Разумкова. – 2002. - № 6
8. Осташко Т.О. Сільське господарство в умовах СОТ та ЄС. – К.: Інститут сільського розвитку, 2005. – 72 с.
9. Осташко Т.О., Черниш О.М. та інші Селянам про Світову організацію торгівлі: запитання та відповіді. – К.: Інститут сільського розвитку, 2004. – 50 с.
10. Офіційна веб-сторінка СОТ – www.wto.org
11. Петровський Ю. Вступ України до СОТ: перспективи та можливі негативні наслідки // Персонал. – 2005. - №11
12. СОТ дала Україні 5 років на адаптацію // Економічна правда. – 2008. – 7 лютого
13. Український центр міжнародної інтеграції – www.wto.inform.org.ua
14. Якими будуть плоди Помаранчевої революції? Взаємини між ЄС та Україною у 2005-му – на початку 2006 року. – Варшава.: Фонд ім. Стефана Баторія, 2005. – 40с.
15. Губенко Д., Іваненко О. СОТ: Вовків боятися – в ліс не ходити // Новинар. – 2008. – № (06)25
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.