Візуалізація соціологічної інформації. Статистичні висновки: статистичне оцінювання. Статистичний вивід: статистична перевірка гіпотез, страница 5

l  Толстова Ю.Н. Анализ социологических данных (Методология, дескриптивная статистика, изучение связей между номинальными признаками). – Москва: Научный мир, 2003. – Доступно на:http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2003/05/12/0000086337/

Курс «Методи аналізу соціологічної інформації»

Лекция 8. Тема «Аналіз розбіжностей: сутність та застосування в соціологічних дослідженнях»

Курс «Методи комп'ютерної обробки соціологічної інформації: ОСА, SPSS»

Тема Розрахунок значущості розбіжностей відсотків (часток) в пакетах ОСА та SPSS»

План лекції

1. Аналіз розбіжностей та його застосування

      2. Аналіз розбіжностей відсотків. Статистична значущість розбіжностей відсотків

      4. Розрахунок розбіжностей відсотків (часток) у пакеті ОСА

      5. Розрахунок розбіжностей відсотків (часток) у пакеті SPSS

1.  Аналіз розбіжностей

застосовується для порівняння результатів дослідження двох (або більшої кількості) груп респондентів з метою визначення ступеню реальної відмінності в їх поведінці, ціннісних орієнтаціях, електоральних настроях тощо.

n Метою аналізу розбіжностей є виявлення та подальше дослідження груп респондентів, які статистично значущо відрізняються між собою.

n За допомогою аналізу розбіжностей з усього різноманіття характеристик респондентів виділяють найбільш важливі, тобто такі, що зумовлені входженням респондентів до тієї чи іншої групи.

У практиці соціологічних досліджень досить часто зустрічаються ситуації, коли в ході попереднього аналізу (на підставі досвіду дослідника або статистичного аналізу масиву емпіричних даних, отриманих в ході вибіркового опитування) висувається гіпотеза щодо поділу всієї вибіркової сукупності на певні групи, які значно розрізняються за своїми характеристиками (наприклад, чоловіки та жінки розрізняються за певними ціннісними орієнтаціями). Порівняння одновимірних розподілів (для номінальних ознак) або середніх значень (для інтервальних ознак) може показувати, що респонденти з виділених груп відрізняються. Проте виявлені відмінності стосуються лише вибіркової сукупності. Для того, щоб з упевненістю констатувати наявність розбіжностей в генеральній сукупності, необхідно переконатися, що знайдені відмінності не зумовлені випадковими факторами, тобто розрахувати статистичну значущість розбіжності.

n Перевірка змістовної значущості розбіжностей полягає в зіставленні відповідей досліджуваних груп респондентів на одне й те саме запитання. Кількісними показниками, що дозволяють здійснити таке порівняння, є відсотки або середні значення (в залежності від типу шкали досліджуваної ознаки).

n Статистична значущість розбіжностей показує, чи дійсно знайдені розходження існують у генеральній сукупності. Ймовірність істинності зроблених висновків не повинна бути менша за 0,95, тобто ймовірність помилки (рівень значущості) має бути менше 0,05  (р<0,05).

n Для розрахунку статистичної значущості розходжень існує велика кількість методів, серед яких аналітик має обрати адекватний досліджуваним даним.

n Вибір методу перевірки статистичної значущості розходжень визначається обсягами вибірок (досліджуваних груп), типом шкали аналізованої ознаки та залежністю/незалежністю вибірок.

n Тип шкали визначає, буде соціолог порівнювати відсотки чи середні значення.

n Залежність або незалежність вибірок також впливає на вибір методу перевірки статистичної значущості розбіжностей, що й обумовлює необхідність розгляду сутності цих понять.

n Зазвичай соціологи не розраховують статистичну значущість розбіжностей вручну, а застосовують для цього програмне забезпечення, в якому застосовується лише один певний метод.

n Так, ОСА дозволяє виконати розрахунки значущості розбіжності відсотків лише для незалежних вибірок, обсяги яких задовольняють певним умовам (див. нижче).

n Пакет SPSS надає можливість вибрати з кількох методів адекватний змістові задачі та емпіричним даним. Проте наявність таких можливостей не завжди сприяє роботі соціолога-аналітика.

Процедури для перевірки статистичної значущості розбіжностей:

оцінка розбіжностей часток або відсотків;

- оцінка розбіжностей середніх;

- оцінка розбіжностей дисперсій;

-  оцінка розбіжностей коефіцієнтів кореляції; і т.п.

n У соціологічних дослідженнях найчастіше виникає потреба порівняння відсотків, оскільки шкали вимірювання, що застосовуються в соціологічних анкетах, найчастіше є номінальними.

Схема аналізу розбіжностей

n Висуваємо гіпотезу про відмінності між двома або більше групами. Наприклад: сімейне благополуччя є більшою цінністю для жінок, ніж для чоловіків.

n Виявляємо відмінності, тобто розраховуємо одновимірні розподіли за ознакою «цінність сімейного благополуччя» в кожній групі (жінок і чоловіків).

n Проводимо статистичну оцінку значущості виявлених розбіжностей, тобто розраховуємо статистичну значущість відсотків або середніх (залежно від типу шкали аналізованої ознаки «цінність сімейного благополуччя»).

n Інтерпретуємо виявлені відмінності, якщо вони є статистично значущими.

2.  Аналіз розбіжностей відсотків (часток)

Частками (відносними частотами) називають частоти, розділені на суму частот за даною ознакою. Частки являють собою поділені на 100 відсотки. Так, за результатами розрахунку одновимірного розподілу (див.табл.) можна сказати, що частка чоловіків серед опитаних складає 0,33 (тобто 33 %).

Завдання порівняння часток в статистиці

	Вибірка №1	Вибірка №2
Обсяг	n1	n2
Частка ознаки	nВ1	nВ2

Розрахунок значущості розбіжностей відсотків (часток) являє собою перевірку статистичної гіпотези про рівність відсотків деякої ознаки у двох незалежних вибірках. Виникає питання: чи не зумовлене розходження n^В₁ та n^В₂випадковими факторами, тобто чи розрізняються частки цієї ознаки у генеральній сукупності?

Для порівняння двох відсотків (часток) існують добре відомі в теорії ймовірностей методи. Проте соціологи дуже рідко використовують їх у своїх дослідженнях, обмежуючись лише методами, призначеними для вибірок досить великого обсягу, у яких розподіл наближається до нормального (більш докладно див. Паніотто В.І., Максименко В.С., Марченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: Вид.дім “КМ Академія”, 2004.С.201-206). Практично це означає, що мають виконуватися наступні вимоги:

Де n₁, n₂  - обсяги вибірок; n^В₁ , n^В₂  - частки ознаки.