. Теоретичні основи дослідження поняття «соціально-трудові відносини». Аналіз сучасного стану компонентів соціально-трудових відносин, страница 18

Використання такого коефіцієнта дозволяє провести розрахунок заробітку в діючих умовах без зміни розцінок на виконання роботи протягом відносно тривалого періоду.

Удосконалення визначення надбавок , доплат та інших виплат , що є важливими елементами доходу працівника , може грунтуватися на різних методичних прийомах : їх можна виплачувати в рівному за абсолютною величиною розмірі всім працюючим в тих чи інших умовах праці незалежно від рівня кваліфікації ; зберегти відносний характер виплат за умови праці ( у відсотках до тарифної ставки ) таким чином , щоб при цьому не перевищувати рівень виплат у базисному періоді; враховувати ці доплати окремо по фактично відпрацьованому часу в цих умовах і т. д.

Важливим елементом доходів працівників є система соціальних пільг , яка повинна володіти певною гнучкістю , що дозволить їй у разі необхідності виконувати додаткову стимулюючу роль. У рамках політики соціального захисту доцільна розробка системи страхових гарантій . Як заходи соціального захисту , що застосовуються на підприємстві, можуть виступати різні форми внутрішньовиробничого страхування , витрати по якому мінімальні.

          Суть внутрішньовиробничого страхування зводиться до перерозподілу доходів між працівниками , що утворили товариство взаємного страхування. Відмінною рисою такого страхування є те , що страховий фонд та страхові внески кожного страхувальника визначаються за фактом , тобто після страхового випадку , коли сума страхових виплат вже відома. При іншому підході страховий фонд утворюється з коштів , що формують дохід працівників за прийнятою на підприємстві методикою , виходячи з потреби у страховому захисті минулого періоду , орієнтовної оцінки її необхідності в поточному періоді. Страховий фонд може утворюватися і як залишок місячного фонду оплати праці після розподілу його між працівниками з урахуванням співвідношень в оплаті праці різної якості (наприклад , за рахунок неповного відпрацювання деякими працівниками встановлених норм робочого часу) .

          Гнучка система соціальних пільг і виплат , натуральні винагороди та страхові гарантії сприяють створенню додаткової мотивації і сприятливих умов для підвищення продуктивності праці , ототожнення особистих цілей працівника з цілями підприємства , запобігання соціальних конфліктів і закріплення кадрів .

          Раціональне та ефективне використання коштів на оплату праці передбачає необхідність враховувати особливість прояви різних елементів доходів працівників , працівника залежно від етапу життєвого циклу підприємства (Додаток В) [8].

Розглянемо детальніше ще один спосіб вдосконалення оплати праці -преміювання. Розроблені на підприємствах системи преміювання можуть бути націлені на стимулювання зростання виробітку або обмежують це зростання ( регресивні системи преміювання ). Але в кожному разі премії слід виплачувати працівникам при досягненні або перевиконання встановленої норми праці при високому коефіцієнті темпу роботи .

Також ефективним методом може бути введення норми чисельності персоналу для того, щоб один з найважливіших елементів організації оплати праці - нормування праці, був розвинений на належному рівні.

З метою економії чисельності працюючих, я пропоную проводити переатестацію працівників, яка допоможе виявити кваліфікацію, знання, вміння та навички працівників, а так само порівняти ці дані про працівників з вимогами, що пред'являються до займаних посад і робочих місць. На основі порівняння отриманих даних з вимогами можна провести перестановку кадрів, суміщення професій, де це можливо, а також перевести деяких робітників на багатоверстатне обслуговування.

Відрегулювати проблему браку молоді на підприємстві можна окремою заробітною платою і додатковим стимулюванням : надбавкою за результати.